Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Висоцької В.С., Гримич М.К., Фаловської І.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 20 квітня 2016 року,

У липні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_5 на свою користь 58 239,60 грн матеріальної шкоди та 10 000 грн у рахунок компенсації моральної шкоди, мотивуючи тим, що з вини відповідача 12 травня 2014 року сталася дорожньо - транспортна пригода, унаслідок якої належний позивачу на праві власності автомобіль "КІА RIО", державний номер НОМЕР_1, отримав механічні ушкодженні, чим позвиачу завдано матеріальної та моральної шкоди.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 березня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 20 квітня 2016 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 58 239,60 грн та моральну шкоду в розмірі 1 000 грн, а всього 59 239,60 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. У задоволенні решти вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення в частині стягнення матеріальної шкоди, у цій частині ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ухвалюючи рішення про стягнення матеріальної шкоди, суди вірно застосували положення ст. ст. 1166, 1187 ЦК України (435-15) , на підставі наданих сторонами доказів, яким дали оцінку в порядку ст. 212 ЦПК України, встановили фактичні обставини справи та дійшли до правильного правового висновку, що саме відповідач ОСОБА_5 має нести відповідальність за завдані позивачу матеріальні збитки в розмірі, який не відшкодовано страховою компанією, оскільки відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, внаслідок якого позивачу завдано матеріальну шкоду. Розмір спричиненої шкоди підтверджено письмовими доказами - звітами про оцінку, яким суд дав оцінку відповідно до ст. 212 ЦПК України. При цьому, відповідач не надав належних письмових доказів на спростування наданих позивачем доказів. Твердження відповідача про завдання матеріальної шкоди в меншому розмірі ґрунтуються на припущеннях.

Рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи, доводи касаційної скарги на висновки суду не спростовують.

Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 20 квітня 2016 року в частині стягнення матеріальної шкоди залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.