Про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої невиконанням боргових зобов'язань - 21.12.2016 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої невиконанням боргових зобов'язань, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 18 серпня 2015 року,

У грудні 2014 року ОСОБА_6 звернулась до суду з указаним позовом.

Зазначала, що в лютому 2008 року відповідач звернулася до неї з проханням бути її поручителем за кредитним договором.

Підготувавши всі необхідні документи ОСОБА_7 попросила ОСОБА_6 прибути у відділення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра") для укладення договору поруки.

Позивач підписала договір, попередньо не читаючи його текст, оскільки була впевнена, що підписує договір поруки. Отримавши у банку кредитну картку, ОСОБА_7 зняла з банкомату грошові кошти у розмірі 5 000 грн.

Про те, що кредитний договір укладено від імені позивача, остання дізналась лише у 2011 році, отримавши від банку повідомлення про наявність заборгованості у розмірі 30 000 грн.

25 вересня 2013 року між ПАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_6 укладено додаткову угоду до кредитного договору від 25 вересня 2008 року, за умовами якої сторони дійшли домовленості про припинення дії кредитного договору шляхом прощення частини боргу, відміни стягнення штрафних санкцій у розмірі 40 929 грн 31 коп. за умови виконання позичальником ОСОБА_6 протягом одного дня обов'язку щодо погашення іншої частини основної заборгованості за кредитом, за нарахованими відсотками та комісіями у розмірі 10 737 грн 88 коп.

Оскільки позивач не мала коштів на погашення заборгованості за кредитним договором від 25 вересня 2008 року, вона змушена була 28 серпня 2013 року укласти з Публічним акціонерним товариством "Платинум Банк" (далі - ПАТ "Платинум Банк"), кредитний договір, за умовами якого отримала кредит у розмірі 17 700 грн, із сплатою відсоткової ставки у розмірі 12 % річних та кінцевим терміном повернення до 06 вересня 2016 року.

На підставі викладеного, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просила стягнути з відповідача понесені нею майнові збитки у розмірі 51 352 грн 13 коп. та моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 18 серпня 2015 року, у позові ОСОБА_6 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 324 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не надано будь-яких належних і допустимих доказів того, що при укладенні кредитного договору ОСОБА_7 ввела її в оману чи отримала кошти за цим договором, як боржник.

Як установлено судами попередніх інстанцій, 25 вересня 2008 року між позивачем ОСОБА_6 та ПАТ "КБ "Надра" було укладено кредитний договір № 25/21490000/1670/02, згідно з яким останній було надано кредит в сумі 5 000 грн.

Копії кредитного договору позивачем суду не надано у зв'язку з тим, що позивач примірника договору не отримувала, а на запит суду тимчасовою адміністрацією ПАТ "КБ "Надра" кредитного договору не надано з посиланням на те, що договір, як виконаний, знаходиться в архіві Закритого акціонерного товариства "Догмат Україна", а на все майно товариства, в т.ч. на приміщення архіву, накладено арешт.

Однак, факт укладення ОСОБА_6 кредитного договору від 25 вересня 2008 року підтверджується поясненнями сторін, додатковою угодою № 1 до цього договору, що укладена між ПАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_6, про прощення банком частини боргу за кредитним договором, відміни стягнення штрафних санкцій (штрафу, пені, індексу інфляції) при умові погашення позичальником іншої частини заборгованості за тілом кредиту, процентами, комісіями в сумі 10 737 грн 88 коп.

Додаткова угода підписана обома сторонами. Укладаючи та підписуючи таку угоду, позивачка тим самим ствердила наявність боргових зобов'язань перед банком за укладеним у 2008 році кредитним договором.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що підписуючи кредитний договір позивач повинна була його прочитати, мала можливість розібратись у його змісті, оскільки має бухгалтерську освіту. Більше того, на час підписання додаткової угоди їй був відомий зміст кредитного договору, однак, вона не оспорила його, не звернулася до суду з позовом про визнання кредитного договору недійсним, а підписала додаткову угоду, згідно з якою погасила заборгованість за кредитним договором.

Письмового договору чи розписки, які б свідчили про надання відповідачу у борг отриманих за кредитним договором грошей, суду не надано.

Постановою оперуповноваженого сектору ДСБЕЗ Славутського РВ УМВС України в Хмельницькій області від 19 грудня 2011 року в порушенні кримінальної справи щодо відповідачки відмовлено у зв'язку з відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ст. 190 КК України, а саме шахрайства. Постанову про відмову в порушенні кримінальної справи ОСОБА_6 не оскаржувала.

Докази про те, що кредитний договір укладений з порушенням вимог ст. ст. 626, 638 ЦК України, відсутні.

Отже, саме ОСОБА_6, як позичальник, відповідно до ст. ст. 1046, 1049, 1054 ЦК України повинна була повернути кредит кредитодавцю. Жодних угод з третіми особами банк не укладав, питання про заміну боржника у зобов'язанні не ставилося.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Касаційна скарга не містить доводів на спростування вказаних висновків судів попередніх інстанцій, які є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судами не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 18 серпня 2015 року залишити без змін.