Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Луспеника Д.Д., Журавель В.І., Закропивного О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справуза позовом ОСОБА_4 до Генеральної прокуратури України та держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 5 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 29 серпня 2016 року,

У травні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що незаконними діями посадових осіб Генеральної прокуратури України при розгляді його заяви про кримінальне правопорушення від 24 червня 2013 року порушено його права, гарантовані ст. 40 Конституції України, ст. ст. 55, 56 КПК України, та завдано йому моральної шкоди.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Генеральної прокуратури України найого користь 1 млн грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 5 липня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 29 серпня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення його позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом, чинності.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_4, суди, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшли правильного висновку про те, що позивач не довів підстав, передбачених ч. 6 ст. 1176 ЦК України, для відшкодування йому моральної шкоди, що є її процесуальним обов'язком (ст. ст. 10, 60 ЦПК України). При цьому дії посадових осіб Генеральної прокуратури України при розгляді його заяви про кримінальне правопорушення від 24 червня 2013 року не визнані незаконними.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 6 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 29 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.