Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

суддів: Завгородньої І.М., Мазур Л.М., Писаної Т.О., розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за заявою Миколаївської міської ради про визнання спадщини відумерлою, за касаційною скаргою Миколаївської міської ради на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 31 березня 2016 року,

У лютому 2015 року Миколаївська міська рада звернулася до суду із даною заявою, в обгрунтування якої зазначила, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зняті з реєстрації за вказаною адресою у зв'язку зі смертю, інших зареєстрованих осіб не має, спадкова справа не заводилась, заявник просив суд визнати спадщину - квартиру АДРЕСА_1 відумерлою та передати її територіальній громаді м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 травня 2015 року заяву задоволено.

Ухвалено визнати відумерлою спадщину - квартиру АДРЕСА_1, що належала померлим ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2

Передано квартиру АДРЕСА_1, що належала на праві приватної власності ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 як відумерлу спадщину, у власність територіальної громади м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6 оскаржила його в апеляційному порядку.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 31 березня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні заяви.

У касаційній скарзі Миколаївська міська радапросить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судомнорм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з правилами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. При цьому суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість постановлених судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, та доводів касаційної скарги.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, апеляційний суд виходив з того, що відповідно до ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Встановивши, що заяву розглянуто без участі ОСОБА_6 - доньки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яка фактично вступила в управління спадковим майном після смерті батьків в порядку ст. 549 ЦК УРСР (чинної на час відкриття спадщини), апеляційний суд дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судомдопущено порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу Миколаївської міської ради відхилити.

Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 31 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.