Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Журавель В.І., Закропивного О.В.,

Хопти С.Ф., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", публічне акціонерне товариство "Сведбанк", публічне акціонерне товариство "Акта Банк", про поділ майна подружжя, за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи: публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", публічне акціонерне товариство "Сведбанк", ОСОБА_5, ОСОБА_6, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, поділ майна подружжя, за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_8 - на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2016 року,

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2015 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 та автомобіль "Suzuki SX4", державний номерний знак НОМЕР_1, належні на праві власності ОСОБА_3.

На зазначену ухвалу ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, яка ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2015 року була залишена без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 визнано неподаною і повернуто заявнику.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_8, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Визнаючи неподаною та повертаючи ОСОБА_3 апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що заявник у наданий йому строк не усунула її недоліків, а саме: не сплатила судовий збір за подання апеляційної скарги.

З такими висновками апеляційного суду погодитися не можна.

Апеляційна скарга за формою й змістом повинна відповідати вимогам ст. 295 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена згідно з вимогами, встановленими ст. 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення ст. 121 цього Кодексу.

Апеляційним судом установлено, що подана апеляційна скарга не відповідала вимогам ст. 295 ЦПК України, тому ухвалою судді від 30 жовтня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 297 ЦПК України та надано строк для усунення її недоліків, зокрема надання доказів сплати судового збору згідно з п. 1.14 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2015 року апеляційна скарга повернута заявнику у зв'язку з невиконанням вимог ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2015 року.

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Положення ст. 121 ЦПК України щодо повернення заяви (апеляційної скарги) застосовуються в тому випадку, коли особа в установлений строк не виконає вимоги ухвали про усунення недоліків.

За змістом наведених норм закону, повернення заяви (апеляційної скарги) з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише в тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, але ухилилась від виконання вимог, вказаних в ухвалі.

Встановлено, що копії ухвали суду від 30 жовтня 2015 року двічі надсилались на адресу ОСОБА_3, а саме: 30 жовтня та 15 грудня 2015 року, проте вона їх не отримала. Згідно з довідкою поштового відділення конверти повернулись до суду із відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а. с. 61, 65).

Зазначене свідчить про те, що позивачка зазначеної ухвали апеляційного суду не отримувала, отже, від виконання її вимог не ухилялася, була позбавлена можливості вчасно усунути недоліки апеляційної скарги.

Таким чином суд апеляційної інстанцій дійшов передчасного висновку про повернення апеляційної скарги заявнику, чим позбавив її права на апеляційне оскарження судового рішення, як складової частини права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це є порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Ураховуючи викладене та положення п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, оскаржувана ухвала апеляційного суду не може вважатись законною та підлягає скасуванню, а справа - передачі до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 - ОСОБА_8 - задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.