Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О., суддів: Євтушенко О.І.,Ізмайлової Т.Л., Кадєтової О.В., Карпенко С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області до ОСОБА_6, третя особа - Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області, про повернення надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та компенсації непрацюючій особі, яка здійснює догляд за престарілою особою за касаційними скаргами Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області та Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області на ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 21 липня 2015 року,

У травні 2015 року Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області звернулося до суду із позовом до ОСОБА_6 про повернення надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та компенсації непрацюючій особі, яка здійснює догляд за престарілою особою.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 липня 2015 року у позові відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 21 липня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та закрито провадження у справі у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України).

У касаційній скарзі Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області задоволенню з таких підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Проте такого висновку апеляційний суд дійшов із порушенням вимог процесуального закону.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області посилалося на те, що відповідач відмовляється добровільно повернути надмірно виплачені кошти по державній соціальній допомозі малозабезпеченим сім'ям та надмірно виплачені кошти по компенсації непрацюючій особі, яка здійснює догляд за престарілою особою.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, законодавець чітко визначив, що суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування у сфері дотримання прав та свобод громадян і юридичних осіб за допомогою процесуального закону з певними особливостями, зокрема обов'язку доказування правомірності своєї діяльності органами влади чи самоврядування. Тобто однією з визначальних особливостей КАС України (2747-15) є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична або юридична особа, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи.

Відповідно до частини четвертої статті 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

Правовий аналіз пунктів 1-4 частини четвертої цієї статті свідчить, що всі наведені підстави, коли громадяни, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень лише у випадках превентивного (попереднього) судового контролю за рішеннями, діями органів влади, які при реалізації своїх владних управлінських повноважень можуть порушити права чи свободи фізичних чи юридичних осіб.

Однак і в цих випадках водночас із перевіркою дій чи бездіяльності згаданих осіб, обставин, що стали підставою для втручання суб'єктів владних повноважень, суд має перевірити на відповідність чинному законодавству рішення, дії чи бездіяльність самих суб'єктів владних повноважень.

Крім того, пункт 5 частини четвертої статті 50 КАС України, який є частиною норми процесуального права, існує як послідовне продовження випадків превентивного судового контролю і має розумітися та застосовуватися судами саме в такому значенні, а не як норма, що давала б право для розширеного тлумачення права суб'єкта владних повноважень на адміністративний позов.

За пунктом 4 частини четвертої статті 50 КАС України суб'єкт владних повноважень може звертатися до суду з адміністративним позовом до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх об'єднань, юридичних осіб, які не є суб'єктами владних повноважень, для превентивного судового контролю своєї ж діяльності і у випадках, визначених законом.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 30 березня 2016 року № 6-495цс16.

Оскільки, позов заявлено про стягнення грошових коштів, що стали власністю відповідача, і, на думку позивача, були набуті нею безпідставно, що свідчить про приватноправовий, а не публічний характер правовідносин, які виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України (справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства).

Ураховуючи наведене, ухвала апеляційного суду в силу п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України не може вважатися законною й підлягає скасуванню, а справа направленню до апеляційного суду для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 333, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області задовольнити частково.

Касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 21 липня 2015 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.