Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Кафідової О.В., Гримич М.К., Фаловської І.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності на майно, за касаційними скаргами ОСОБА_4 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 травня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 06 липня 2016 року та додаткову ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 11 липня 2016 року,

У березні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що у період з серпня 1984 року по 16 вересня 2014 року вона проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 Вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет та набули у власність рухоме та нерухоме майно.

Зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, після його смерті відкрилась спадщина, для прийняття якої його дочка ОСОБА_5 подала до нотаріуса відповідну заяву.

Посилаючись на те, що вона не перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, а отже належну їй 1/2 частини майна може успадкувати відповідач, ОСОБА_7, із урахуванням уточнень позовних вимог, просила встановити факт спільного проживання як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу її та ОСОБА_6 у період з серпня 1984 року по 16 вересня 2014 року; визнати за нею та ОСОБА_6 право власності на 1/2 частини майна, набутого у спільну сумісну власність у період проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу; визнати за нею право власності на: ј частину квартири АДРЕСА_1, вартістю 238 952 грн коп.; Ѕ частини автомобіля марки ВАЗ 11183, державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 30 829 грн 50 коп.; кошти у розмірі 4 520, 92 доларів США, які знаходяться на депозитних рахунках Публічного акціонерного товариства "Терра Банк", кошти у розмірі 5 255, 14 доларів США, 77, 06 доларів США, 20 316 грн 87 коп. та 718 грн 52 коп., які знаходяться на рахунках у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", кошти у розмірі 9 500 доларів США та 192, 36 доларів США, які знаходяться на депозитному рахунку у Публічному акціонерному товаристві "Банк "Фінанси та Кредит"; 1/2 частину будівельних матеріалів, які використані під час будівництва дачного будинку, літньої кухні-сараю з погребом, сараю-вбиральні, курятника, гаражу, теплиці, вартістю 147 295 грн 50 коп., на садибній ділянці АДРЕСА_2 Ѕ частину гаража АДРЕСА_3 вартістю 46 930 грн 50 коп.; Ѕ частину гаража АДРЕСА_4, вартістю 53 206 грн 50 коп.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 06 липня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

Додатковою ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 11 липня 2016 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 6 963 грн 66 коп.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасуватирішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, а також скасувати додаткову ухвалу апеляційного суду та постановити нову ухвалу, якою звільнити її від сплати судового збору, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно виходив з того, ОСОБА_7 не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту існування між нею та ОСОБА_6 сімейних відносин в розумінні ст. 3 СК.

Постановляючи ухвалу про стягнення з ОСОБА_4 на користь держави судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 6 963 грн 66 коп., апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 22 червня 2016 року їй було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, а ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 06 липня 2016 року не було вирішено питання про судові витрати, відтак суд не позбавлений права вирішити це питання шляхом постановлення додаткової ухвали.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 травня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 06 липня 2016 року та додаткову ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 11 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.