Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: Попович О.В., Завгородньої І.М., Писаної Т.О., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про зміну розміру аліментів на утримання дитини, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Хмельницької області від 30 березня 2016 року,

У січні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом та, з урахуванням його уточнень, просив зменшити розмір аліментів на дитину, які стягуються з нього на користь ОСОБА_5, встановивши їх у твердій грошовій сумі в розмірі 583 грн 50 коп. на місяць.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 жовтня

2012 року з нього стягнуто на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання сина ОСОБА_7 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Зазначав, що на даний час його матеріальний стан погіршився, зокрема, в новому шлюбі у нього народився син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а дружина ОСОБА_8 перебуває у відпустці по догляду за дитиною та не працює. Враховуючи, що він утримує вказаних осіб, а також дитину дружини від першого шлюбу, просив зменшити розмір аліментів, призначених згідно рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2012 року.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 лютого 2016 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових.

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 30 березня 2016 року рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 лютого 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.

Зменшено розмір аліментів на дитину, які присуджені з ОСОБА_4 згідно заочного рішення Кам'янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2012 року.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліменти на сина ОСОБА_7 в розмірі 1/5 частини заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду Хмельницької області від 30 березня 2016 року та залишити в силі рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 лютого 2016 року.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Згідно з ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до положень ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_4 не довів факту погіршення свого матеріального стану, при цьому відсутні також підстави для присудження аліментів у твердій грошовій сумі.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що з часу ухвалення Кам'янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області рішення про стягнення з ОСОБА_4 аліментів відбулися зміни у житті позивача, зокрема на його утриманні крім сина ОСОБА_7 також знаходяться дружина ОСОБА_8 та їх малолітній син ОСОБА_5

Даний висновок суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, наданим сторонами доказам та вимогам закону.

Згідно з ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Положеннями ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку та з урахуванням стану здоров'я, матеріального і сімейного стану сторін законно та обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову. При цьому визначений апеляційним судом розмір аліментів на утримання дитини відповідає вимогам ст. ст. 182, 184 СК України.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, зводяться до переоцінки доказів та незгоди із висновками суду щодо їх оцінки.

Докази і обставини на які посилається ОСОБА_5 були предметом розгляду судом апеляційної інстанції та при їх дослідженні і встановленні судом дотримано норми матеріального і процесуального права.

Із врахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про те, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338- 341 ЦПК України є підставами для скасування судового рішення.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення апеляційного суду Хмельницької області від 30 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.