Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Іваненко Ю.Г., Гримич М.К., Маляренка А.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства "РайффайзенБанк Аваль" про визнання кредитного та іпотечного договорів недійсними та стягнення зайвосплачених коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 24 грудня 2015 року та рішення Апеляційного суду Київської області від 20 травня 2016 року,

У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") звернулося до суду з позовом, обґрунтовуючи який вказувало, що 27 квітня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"), 14 жовтня 2009 року змінено назву на ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 014/22/82/8664, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 4 590 доларів США зі сплатою відсотків у розмірі 13,75 % річних за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення 27 квітня 2017 року.

У порушення умов кредитного договору відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, в зв'язку з чим, станом на 19 серпня 2015 року виникла заборгованість зі сплати кредиту у розмірі 1 517,67 доларів США, що в еквіваленті до курсу НБУ становить 33 521 грн 34 коп.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 517,67 доларів США, що в еквіваленті до курсу НБУ становить 33 521 грн 34 коп., яка складається із наступного: заборгованість за кредитом - 1 108,87 доларів США, що в еквіваленті до курсу НБУ становить 24 492 грн 92 коп., заборгованість за відсотками - 115,59 доларів США, що в еквіваленті до курсу НБУ становить 2 553 грн 08 коп., пеня - 2 93,21 доларів США, що в еквіваленті до курсу НБУ становить 6476,24 грн.

В свою чергу ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання кредитного та іпотечного договорів недійсними та стягнення зайвосплачених коштів у розмірі 33 668 грн 34 коп.

Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 24 грудня 2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором № 014/22/82/8664 від 27 квітня 2007 року у розмірі 1 517 доларів США 67 центів, що в еквіваленті до курсу НБУ становить 33 521 грн 34 коп. та судовий збір у розмірі 1 218 грн, а всього - 34 739 грн 34 коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання кредитного та іпотечного договорів недійсними та стягнення зайвосплачених коштів - відмовлено повністю.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 20 травня 2016 року рішення Тетіївського районного суду Київської області від 24 грудня 2015 року в частині стягнення пені змінено і резолютивну частину рішення в цій частині викласти в наступній редакції.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором № 014/22/82/8664 від 27 квітня 2007 року, яка складається з: заборгованість за кредитом 1 108, 87 доларів США, що в еквіваленті до курсу НБУ становить 24 492 грн 02 коп., заборгованість за відсотками 115, 59 доларів США, що в еквіваленті до курсу НБУ становить 2 516 грн 19 коп. та пеня 6 342 грн 40 коп., а всього - 33 350 грн 61 коп.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_5 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позовні вимоги за первісним позовом, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що кредитний договір укладений у письмовій формі, при укладенні між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, в тому числі щодо відсоткових ставок суми кредиту, позовної давності, про що свідчать підписи сторін у кредитному договорі.

Разом з тим, апеляційний суд обґрунтовано змінив рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені, оскільки судом першої інстанції при ухваленні рішення не враховано позовну давність щодо нарахування та стягнення пені, про застосування заявляв відповідач ОСОБА_5 в своєму запереченні на первісний позов.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, про те, що судами проігноровано вимоги ст.ст. 10, 60 ЦПК України щодо обов'язковості доведення обставин, на які посилається сторона, а банком не доведено, яку ОСОБА_5 отримав суму і яким чином (через касу банку готівкою чи перерахування їх на інший рахунок), є безпідставними та спростовуються встановленими по справі обставинами.

Так судами попередніх інстанцій встановлено, що 27 квітня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 014/22/82/8664, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 4 590 доларів США зі сплатою відсотків у розмірі 13,75 % річних за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення 27 квітня 2017 року.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 кредитного договору кредит надано позичальнику на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів банком з позичкового рахунку позичальника на його поточний рахунок з можливістю: подальшої видачі готівки через касу банку, безготівкової оплати платіжних документів (доручень) позичальника.

На виконання умов кредитного договору, банк виконав свої зобов'язання у повному обсязі, надавши позичальнику кредит в сумі, строки та на умовах, передбачених кредитним договором, зарахувавши кредитні кошти на поточний рахунок позичальника, що підтверджується випискою по рахунку станом на 28 квітні 2007 року.

У порушення умов кредитного договору ОСОБА_5 взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим, станом на 19 серпня 2015 року виникла заборгованість зі сплати кредиту у розмірі 1 517,67 доларів США, що в еквіваленті до курсу НБУ становить 33 521 грн 34 коп., яка складається із заборгованості за кредитом - 1 108,87 доларів США, що в еквіваленті до курсу НБУ становить 24 492 грн 02 коп., заборгованості за відсотками - 115,59 доларів США, що в еквіваленті до курсу НБУ становить 2 553 грн 08 коп., пені - 293,21 дол. США, що в еквіваленті до курсу НБУ становить 6 476 грн 24 коп.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_5 28 квітня 2007 року укладений договір іпотеки та Додаток 2б для кредитів під заставу.

17 червня 2015 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" направив ОСОБА_5 вимогу про необхідність дострокового виконання грошових зобов'язань за Кредитним договором, яка була ним отримана та залишена без виконання.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, щодо порушення судами Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , є безпідставними, оскільки суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсними договору споживчого кредиту та договору іпотеки, не порушивши при цьому положення ст. 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів".

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 24 грудня 2015 року в частині не зміненій апеляційним судом та рішення Апеляційного суду Київської області від 20 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.