363/2932/15-ц Про оскарження відмови у вчиненні нотаріальної дії - 14.12.2016 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до державного нотаріуса завідувача Вишгородської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 про оскарження відмови у вчиненні нотаріальної дії за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 2 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 22 грудня 2015 року,

У липні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 8 січня 1994 року уклала шлюб з ОСОБА_5, у шлюбі народилося двоє дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3. Під час шлюбу подружжя придбало квартиру та нежитлове приміщення в будинку АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 помер, на момент смерті він був зареєстрований у АДРЕСА_2. 27 березня 2014 року вона подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, спадкова справа відкрита у м. Красний Луч свідоцтво про право на спадщину вона не отримала. 28 квітня 2015 року вона подала заяву до Вишгородської районної державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак отримала постанову нотаріуса з відмовою у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Просила визнати відмову у вчиненні нотаріальної дії незаконною, зобов'язати державного нотаріуса - завідувача Вшпгородською державною нотаріальною конторою ЗагвоздінуA.M. видати свідоцтво про право на спадщину їй та її дітям.

У жовтні 2015 року ОСОБА_3 подала заяву про зміну предмета позову та заміну неналежного відповідача.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 2 листопада 2015 року заяву про зміну предмета та заміну неналежного позивача залишено без задоволення.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 2 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 22 грудня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з того, що оскільки останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, а при підтвердженні факту заведення спадкової справи іншим нотаріусом, нотаріус відмовляє заявнику у прийнятті заяви та роз'яснює право її подачі за місцезнаходженням цієї справи.

Даний висновок суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи..

Установлено, що 8 січня 1994 року ОСОБА_5 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб. У шлюбі у подружжя народжено двоє дітей: син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та син ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3.

28 січня 2014 року ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу придбав квартиру АДРЕСА_1

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 помер.

31 березня 2014 року ОСОБА_3 звернулася до Краснолуцької державної нотаріальної контори Луганської області із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 і про видачу свідоцтва про право на спадщину, а батьки спадкодавця ОСОБА_5 подали заяви про відмову від спадщини.

Згідно довідки про склад сім'ї, виданої виконавчим комітетом Новопетрівської сільської ради від 1 вересня 2014 року ОСОБА_3 із дітьми проживає без реєстрації в АДРЕСА_1. Місце перебування тимчасово переміщеної особи зареєстроване із

15 квітня 2015 року по 14 жовтня 2015 року із продовженням до 3 листопада 2015 року.

29 квітня 2015 року ОСОБА_3 звернулася до Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, на яку їй було дано відповідь від 25 травня 2015 року про те, що заява про прийняття спадщини надійшла після спливу шестимісячного строку, передбаченого законодавством про прийняття спадщини, крім того, повідомлено про заведення спадкової справи Краснолуцькою державною нотаріальною конторою.

Посилаючись на ст. ст. 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. 9-1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", ст. 11-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_5

Установлено, що місцем відкриття спадщини після смерті

ОСОБА_5 є м. Красний Луч Луганської області, який відноситься до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Законом України "Про внесення, змін до деяких, законодавчих, актів України щодо забезпечення реалізації права на спадкування" від 12 лютого 2015 року № 189-VІII (189-19) доповнено ст. 1221 Цивільного кодексу України згідно якої, у разі, якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія або населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів. При цьому спадкова справа підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабміном.

Аналогічна норма закріплена ст. 9-1 Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Особливий випадок встановлено Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (1207-18) і Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (1669-18) . Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (1669-18) визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Стаття 9-1 вказаного Закону регламентує забезпечення реалізації права на спадкування.

Зокрема ч. 3 ст. 9-1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" передбачає, що спадкова справа підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України № 210 від 15 квітня 2015 року (210-2015-п) затверджено Порядок реєстрації деяких спадкових справ у Спадковому реєстрі, який опубліковано в офіційному виданні газеті "Урядовий кур'єр" № 77 від 28 квітня 2015 року.

Вказаний Порядок визначає процедуру реєстрації у Спадковому реєстрі заведених на підставі ст. 11-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" і ст. 9-1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" спадкових справ.

Пунктом 2 Порядку передбачено, що реєстраторами Спадкового реєстру щодо заведених спадкових справ є державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, які мають доступ до Спадкового реєстру відповідно до Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 491 (491-2011-п) .

В той же час, порядок внесення до Спадкового реєстру відомостей про заведені спадкові справи визначається Мінюстом (п. 3 Порядку реєстрації деяких спадкових справ у Спадковому реєстрі).

Порядок внесення до Спадкового реєстру відомостей про заведені спадкові справи визначений Положенням про Спадковий реєстр, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 7 липня 2011 року № 1810/5 (z0831-11) , тобто унесення до Спадкового реєстру відомостей про заведені спадкові справи нотаріусами на підставі ст. 11-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" і ст. 9-1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" здійснюється в порядку, визначеному розділом ІІ "Унесення відомостей до Спадкового реєстру" Положення про Спадковий реєстр, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 7 липня 2011 року № 1810/5 (z0831-11) .

Пункт 1.4 Положення про Спадковий реєстр, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 7 липня 2011 року № 1810/5 (z0831-11) передбачає, що приватні нотаріуси реєстратори вносять відомості до Спадкового реєстру, перевіряють за даними Спадкового реєстру інформацію про наявність або відсутність заведених спадкових справ та виданих свідоцтв про право на спадщину і видають (виготовляють) відповідні витяги та інформаційні довідки в порядку, встановленому цим Положенням.

З наявної в матеріалах справи Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) вбачається, що 31 березня 2014 року Краснолуцькою державною нотаріальною конторою Луганської області заведене спадкова справа після смерті ОСОБА_5

Таким чином, установивши, що місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, а саме Краснолуцька державна нотаріальна контора, суди вірно застосували положення ст. ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст. ст. 9-1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та ст. 11-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та прийшли до правильного висновку, що нотаріус діяла в межах закону.

Згідно з вимогами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Таким чином, під час розгляду справи судом не були порушені норми матеріального й процесуального права, а наведені в скарзі доводи висновок суду не спростовують, тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.