Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Іваненко Ю.Г., Висоцької В.С., Гримич М.К.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про повернення грошових коштів, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Кіровоградського обласного управління акціонерного товариства "Ощадбанк" на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 15 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2016 року,

У червні 2015 року ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_4, звернулась до суду з позовом, обґрунтовуючи який зазначала, що у березні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк" (далі - ПАТ "Державний ощадний банк") пред'явив позов до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 02 вересня 2011 року № 20103 у розмірі 16 357 грн 33 коп.

Заочним рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 02 червня 2014 року позов було задоволено, у зв'язку із чим ПАТ "Державний ощадний банк" подав до Відділу державної виконавчої служби Новомиргородського районного управління юстиції в Кіровоградській області виконавчий лист для примусового виконання.

У вересні 2014 року ОСОБА_4 дізналася про наявність зазначеного вище заочного рішення суду та сплати на розрахунковий рахунок банку грошові кошти в розмірі стягнутої суми 16 357 грн 33 коп.

В подальшому ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 02 березня 2015 року заочне рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 02 червня 2014 року скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Під час розгляду справи в Новомиргородському районному суді Кіровоградської області ПАТ "Державний ощадний банк" посилався на кредитний договір від 02 вересня 2011 року № 201103, за яким утворилась заборгованість, проте враховуючи ту обставину, що ОСОБА_4 сплатила заборгованість в розмірі 16 357 грн 33 коп., представник банку просив залишити позов без розгляду.

Ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області 09 квітня 2015 року позов ПАТ "Державний ощадний банк" залишено без розгляду.

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09 квітня 2015 року задоволено зустрічний позов ОСОБА_4 до ПАТ "Державний ощадний банк" та визнано недійсним кредитний договір від 02 вересня 2011 року № 20103, з тих підстав, що ОСОБА_4 не підписувала кредитний договір від 02 вересня 2011 року № 20103, що було визнано представником ПАТ "Державний ощадний банк".

У зв'язку з наведеним та посилаючись на положення ст. 1212 ЦК України, ст. 61 ЦПК України, ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_4, звернулася до Маловисківського районного суду Кіровоградської області із позовом про стягнення з ПАТ "Державний ощадний банк" грошової суми в розмірі 16 357 грн 33 коп., як набутих без достатньої правової підстави, 243 грн 60 коп. - сплаченого судового збору, 6 000 грн сплачених витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги та витрат, пов'язаних із явкою представника позивача до суду.

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 15 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2016 року, позовну заяву ОСОБА_4 про повернення грошових коштів задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на користь ОСОБА_4 грошову суму в розмірі 16 352 грн 92 коп., набутих без достатньої правової підстави.

Додатковим рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 29 лютого 2016 року стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на користь ОСОБА_4 у рахунок відшкодування судових витрат грошову суму в розмірі 2 448 грн 40 коп.

У касаційній скарзі ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Кіровоградського обласного управління акціонерного товариства "Ощадбанк" просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовної заяви, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, врахувавши правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду України від 02 жовтня 2013 року № 6-88цс13, від 24 вересня 2014 року № 6-122цс14, від 03 червня 2015 року № 6-100цс15, виходив з того, що грошові кошти в розмірі 16 352 грн 92 коп. були сплачені ОСОБА_4 на підставі кредитного договору від 02 вересня 2011 року № 20103, який був визнаний недійсним, тобто відпала підстава для сплати грошових коштів, а тому вказана грошова сума є безпідставно набутим майном ПАТ "Державний ощадний банк України", яка підлягає стягненню з відповідача.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, про те, що кошти, які ОСОБА_4 внесла в рахунок погашення заборгованості, фактично спрямовані на погашення заборгованості за договором від 04 липня 2007 року № 918, який є дійсним, а тому кошти отримані банком правомірно, є безпідставними та спростовуються встановленими по справі обставинами.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 04 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - ВАТ "Державний ощадний банк України") та ОСОБА_4 укладено договір № 918 про видачу та обслуговування зарплатної платіжної картки тbge Visa Domistic за кредитною схемою.

Відповідно до п. п. 1.1, 2.5,2.6, 2.7, 2.9, 2.10 договору від 04 липня 2007 року № 918 ОСОБА_4 відкрито картковий рахунок НОМЕР_1 та встановлено кредит в сумі 3 035 грн. клієнт самостійно регулює ліміт по картрахунку поповненням коштів готівкою чи безготівковим шляхом. Картка випускається строком на 3 роки. Строк дії картки припиняється відповідно до дати, що вказану на картці. Для заміни картки на нову клієнт подає заяву. У разі звільнення клієнта з роботи або розірвання договору банку з організацією клієнт має змогу надалі користуватися карткою, але без можливості користуватися кредитом. Після закінчення строку дії картки клієнт може самостійно переоформити карту на наступний строк на загальних умовах або закрити картрахунок. Клієнт доручає банку списувати (дебетувати картрахунок) з картрахунку грошові кошти на підставі рахунків, пред'явлених до оплати банками та організаціями через платіжну систему Visa Intl, а також на суми, пов'язані з витратами по обслуговуванню картрахунку згідно з тарифами банку. Клієнт вправі отримувати кредити в межах ліміту, встановленого п. 1.1. цього договору. Кредит надається банком на умовах повернення, платності та строковості. За користування кредитом встановлюється плата згідно з тарифами банку. Граничний строк користування кредитом встановлюється до 25 числа наступного місяця після його отримання. Клієнт повинен до настання цієї дати повернути кредит та сплатити нараховані відсотки. В період користування кредитом при надходження коштів на картрахунок у першу чергу сплаті підлягають відсотки за користування кредитом, а потім сума кредиту. Клієнт доручає банку в такій черговості здійснювати погашення кредитної заборгованості шляхом перерахування з карткового рахунку відповідних коштів.

Відповідно до п. п. 4.1, 4.4, 4.5, 4.9 договору від 04 липня 2007 року № 918 банк взяв на себе наступні зобов'язання: списувати (дебетувати картрахунок) з картрахунку грошові кошти на підставі рахунків, пред'явлених до оплати банками та організаціями через платіжну систему Visa Intl, а також суми пов'язані з витратами на обслуговування картрахунку. Поповнити або виготовити на новий строк Держателю карту після отримання від нього відповідної заяви. Сповіщати клієнта про зміну в Тарифах та умовах обслуговування картрахунку. За заявою клієнта про закриття картрахунку припинити дію картки, попередньо заблокувати рахунок для проведення повного розрахунку клієнта з банком відповідно до п. 10.1.

Пунктами 5.4, 5.5 договору від 04 липня 2007 року № 918 передбачені права клієнта, а саме: для заміни картки на нову клієнт подає до банку або уповноваженій особі організації заяву протягом 30 днів до закінчення строку дії картки або 2-х місяців після її закінчення. Клієнт має право в разі звільнення з організації або розірвання договору з банком та організацією "Про надання послуг по зарахуванню та виплаті заробітної плати та інших виплат, передбачених чинним законодавством, через установу Ощадбанку України (з використанням платіжних карток за кредитною схемою)": залишити картку в користуванні до закінчення строку її дії. При цьому в разі використання карток клієнт має змогу надалі користуватись карткою, але без можливості користуватись кредитом. Після закінчення строку дії картки клієнт може самостійно переоформити картку на наступний строк на загальних умовах або закрити картрахунок; повернути карту в банк та закрити картрахунок. Виплата залишку по картрахунку здійснюється відповідно до п. 10.1.

Підпунктами 6.4, 6.6, 6.7, 6.8 п. 6 договору від 04 липня 2007 року № 918 передбачені зобов'язання клієнта та держателя карток, а саме: не допускати перевищення ліміту кредиту та прострочення платежів. У разі користування кредитом оплачувати суми кредиту і проценти, нараховані за користування кредитом, згідно з тарифами банку, для чого доручити банку суми, зараховані на картрахунок (у тому числі, нараховані по картрахунку відсотки) направляти, незалежно від призначення платежу, вказаного в документі в такій послідовності: на сплату відсотків за користування кредитом; на погашення заборгованості по кредиту. При одержанні відповідної вказівки від банку припинити користування банківською платіжною карткою та повернути її в банк; відшкодувати банку збитки, завдані невиконанням чи неналежним виконанням клієнтом чи держателями додаткових карток по картрахунку їх зобов'язань по даному договору, а також у випадку можливих судових витрат чи витрат, пов'язаних з їх розшуком. По відшкодуванню збитків відповідати всім належним майном. Здати картку в установу Банку по закінченні строку її дії.

У п. п. 7.9 п. 7 договору від 04 липня 2007 року № 918 передбачено, що сторони несуть відповідальність за завдані збитки відповідно до вимог чинного законодавства та умов цього договору.

Відповідно до п. п. 10.1 п. 10 договору від 04 липня 2007 року № 918 після закінчення строку дії картки і не переоформлення її на нову або в разі дострокового розірвання договору для завершення розрахунків картрахунок блокується на списання коштів на період повного розрахунку до операціях всіх держателів банківської платіжної картки, які користуються цим картрахунком. Залишок коштів повертається клієнту, а рахунок закривається за таких умов: при поверненні картки після закінчення 30 днів з моменту повернення картки держателя в банк та за умови врегулювання претензій з усіх спірних питань; в разі неповернення картки в установу банку через 45 днів після подачі заяви на закриття картрахунку за умови врегулювання претензій з усіх спірних питань.

Як вбачається з п. п. 11.2, 11.3, 11.3.1,11.3.2, 11.4., 11.5, п. 11 договору від 04 липня 2007 року № 918 договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє на період строку дії картки і завершення всіх розрахунків по картрахунку згідно з п. 10.1 договір вважається пролонгованим у разі подання клієнтом заяви на виготовлення нової картки після закінчення строку дії попередньої. У випадку звернення клієнта про переоформлення банківської платіжної картки протягом 2 місяців з дати закінчення строку дії картки банк виготовляє нову картку та проводить розрахунки по картрахунку згідно з тарифами, що діють на момент звернення. При виготовленні нової картки на ній вказується строк, дії починаючи з дати закінчення попередньої картки. Тобто строк дії виготовленої картки зменшується на строк, що минув від дати закінчення попередньої картки до дати звернення (подачі заяви) Клієнта з приводу видачі нової банківської платіжної картки. У випадку звернення клієнта про переоформлення банківської платіжної картки після 2 місяців і більше з дати закінчення строку дії картки: якщо залишок на картрахунку складає суму до 5 грн (або еквівалент в іншій валюті) заява на поновлення банківської платіжної картки не приймається. Картрахунок закривається згідно п. 11.4; якщо залишок на картрахунку складає суму від 5 грн (або еквівалент в іншій валюті) і більше, клієнт зобов'язується закрити старий рахунок та відкрити новий, оформивши документи на виготовлення нової картки згідно з тарифами, що діють на момент звернення. Картрахунок закривається: на підставі заяви клієнта; у разі смерті власника картрахунку фізичної особи (за звернення до банку спадкоємців); на підставі рішення банку через два місяці з дати закінчення строку дії банківської платіжної картки за умови, що залишок коштів на картрахунку не перевищує 5 грн (або еквівалент в іншій валюті) за курсом Національного банку України і клієнт не звернувся із заявою про поновлення банківської платіжної картки або про закриття картрахунку. При цьому вказаний залишок коштів банк списує як плату за обслуговування банківської платіжної картки та картрахунку. Якщо залишок на Картрахунку складає від 5 грн (або еквівалент в іншій валюті) і більше, але клієнт звернувся до банку після закінчення строку дії картки із заявою про її поновлення або про закриття картрахунку, картрахунок закривається до моменту звернення клієнта в банк. Договір втрачає чинність у разі подання Клієнтом заяви про закриття картрахунку та завершення розрахунків згідно з п. 10.1.

Як вбачається з умов зазначеного договору від 04 липня 2007 року № 918, не передбачено право банку на підписання в односторонньому порядку іншого кредитного договору та передбачено у який випадках картковий рахунок підлягає закриттю.

Заочним рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 16 січня 2014 року в цивільній справі № 395/1503/13-ц за позовною заявою ПАТ "Державний Ощадний банк України" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, було стягнуто з відповідача на користь ПАТ "Державний Ощадний банк України" заборгованість за кредитним договором від 04 липня 2007 року № 918 в розмірі 10 543 грн 99 коп. (станом на 28 жовтня 2013 року), яка складається з: основний борг - 8 636 грн 54 коп., відсотки за користування кредитом 1 694 грн 25 коп., відсотки за прострочені розрахунки по кредиту 213 грн 30 коп.

Зазначене рішення було виконано ОСОБА_6 добровільно, грошові кошти були перераховані на розрахунковий рахунок Банку, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження, до пред'явлення виконавчого листа для його примусового виконання.

02 вересня 2011 року між АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_6 ніби то було укладено договір № 20103 про відкриття фізичній особі поточного рахунку для зарахування заробітної плати/пенсії та здійснення платіжних операцій з використанням платіжної картки за дебето-кредитною платіжною схемою, у зв'язку з чим їй був відкритий рахунок НОМЕР_2 та встановлена кредитна лінія з лімітом кредиту в розмірі 16 370 грн.

У зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_6 умов ПАТ "Державний Ощадний банк України" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором від 02 вересня 2011 року № 20103.

Заочним рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 02 червня 2014 року в цивільній справі № 395/409/14-ц за позовною заявою ПАТ "Державний Ощадний банк України" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, було стягнуто з відповідача на користь ПАТ "Державний Ощадний банк України" заборгованість за кредитним договором від 02 вересня 2011 року № 20103 в розмірі 16 370 грн (станом на 19 березня 2014 року).

Крім того, судом встановлено, що після набрання законної сили заочним рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 02 червня 2014 року ОСОБА_6 в добровільному порядку сплатила на користь ПАТ "Державний Ощадний банк України" грошову суму в розмірі 16 352 грн 92 коп. В порядку примусового виконання вказане рішення не було виконано, що підтверджується копією матеріалів виконавчого провадження.

Ухвалою від 02 березня 2015 року заочне рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 02 червня 2014 року в цивільній справі № 395/409/14-ц скасовано, справа призначена до розгляду в загальному порядку.

Ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 12 березня 2015 року до спільного розгляду з позовною заявою ПАТ "Державний Ощадний банк України" про стягнення з ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором від 02 вересня 2011 року № 20103 в розмірі 16 370 грн прийнятий зустрічний позов ОСОБА_6, поданий її представником, про визнання недійсним кредитного договору від 02 вересня 2011 року № 20103.

Ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09 квітня 2015 року за заявою представника ПАТ "Державний Ощадний банк України", залишено без розгляду позовну заяву до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 02 вересня 2011 року № 20103 в розмірі 16 370 грн.

Як вбачається з рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09 квітня 2015 року, представник ПАТ "Державний Ощадний банк України" визнав вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_6 про визнання недійсним кредитного договору від 02 вересня 2011 року № 20103. Підставою пред'явлення зустрічного позову було те, що ОСОБА_6 кредитний договір від 02 вересня 2011 року № 20103 не підписувала і грошові кошти за ним не отримувала.

На підставі рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09 квітня 2015 року було визнано недійсним договір від 02 вересня 2011 року № 20103 про відкриття фізичній особі поточного рахунку для зарахування заробітної плати/пенсії та здійснення платіжних операцій з використанням платіжної картки за дебето-кредитною платіжною схемою.

Як вбачається з розрахунку суми заборгованості ОСОБА_6 за договором від 02 вересня 2011 року № 20103 (станом на 11 березня 2015 року), перед ПАТ "Державний Ощадний банк України" становила 04 грн 41 коп., ОСОБА_6 було сплачено грошову суму в розмірі 16 352 грн 92 коп.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Кіровоградського обласного управління акціонерного товариства "Ощадбанк" відхилити.

Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 15 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.