Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Демяносова М.В., Ситнік О.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області про відшкодування шкоди, завданої внаслідок невиплати щорічної допомоги на оздоровлення, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Славутицького міського суду Київської області від 31 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 19 травня 2016 року,

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що відповідач не виплатив їй, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії та інваліду ІІ групи, щорічну допомогу на оздоровлення за 2016 рік у розмірі 6 770 грн, який передбачений ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Посилаючись на ст. ст. 2, 15, 58 ЦПК України та ст. ст. 16, 22, 1189 ЦК України, позивач вказуючи, що відповідач завдав їй шкоду, просила стягнути 6 770 грн.

Ухвалою Славутицького міського суду Київської області від 31 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 19 травня 2016 року, відмовлено ОСОБА_4 у відкритті провадження у справі за її позовом до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області про відшкодування шкоди, завданої внаслідок невиплати щорічної допомоги на оздоровлення.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постановлені у справі судові ухвали, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення у справі про задоволення її позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Як зазначено у п. 3 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" (v0003740-13) , вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що, постановляючи оскаржувані у справі судові ухвали, суди з дотриманням вимог ЦПК України (1618-15) , правильно визначилися з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню та дійшли обґрунтованого висновку про те, що у ОСОБА_4 виник спір із Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області, який є суб'єктом владних повноважень, щодо оскарження його бездіяльності в частині невиплати у належному розмірі щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, суди дійшли правильного висновку щодо розгляду вказаного спору у порядку адміністративного судочинства та неможливості його розгляду відповідно до положень ЦПК України (1618-15) .

Наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими і правильність вищезазначених висновків судів не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, ухвалу Славутицького міського суду Київської області від 31 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 19 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.