Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Ступак О.В., Леванчука А.О., Маляренка А.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про визнання договору поруки припиненим, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 21 червня 2016 року,

У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 14 травня 2008 року між ОСОБА_5 та Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") укладено кредитний договір строком до 11 травня 2018 року. Позичальник зобов'язався повернути кредит згідно порядку та в строки, які вказані у пункті 8.1, повне погашення кредиту повинно бути проведено в останній день строку вказаного в абз.1 пункті 8.1 договору. У разі порушення термінів оплати, передбачених пунктом 8.1.1 на 120 календарних днів, сторони дійшли згоди вважати строком повернення кредиту (залишку заборгованості по кредиту), відсотків, винагороди, пені (в повному обсязі), в останній день місяця, в якому відбулося порушення термінів оплати на 120 календарних днів.

На забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним договором 14 травня 2008 року між ОСОБА_4 та ПАТ КБ "ПриватБанк" укладено договір поруки, який відповідно до умов договору набрав чинності з моменту підписання і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором. Порука за цим договором припиняється після закінчення п'яти років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором.

Починаючи з 10 січня 2009 року відбулося системне порушення термінів оплати, передбачених пунктом 8.1.1. кредитного договору та накопичення заборгованості. Таким чином, 31 травня 2009 року у банку виникло право достроково стягнути всю суму заборгованості за кредитним договором, а строк повернення кредиту був змінений з 11 травня 2018 року на 31 травня 2009 року. 10 серпня 2009 року Банк звернувся до суду з позовом про дострокове повернення заборгованості та звернення стягнення на будинок та земельну ділянку в рахунок погашення заборгованості.

Посилаючись на те, що договір поруки, припинився 09 серпня 2014 року, з урахуванням пункту 12 договору поруки, ОСОБА_4 просила визнати припиненою поруку від 14 травня 2008 року.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 березня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 21 червня 2016 року рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 березня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову.

Визнано припиненою поруку за договором поруки від 14 травня 2008 року, що укладений між ОСОБА_4 та ПАТ КБ "ПриватБанк" на забезпечення кредитного договору № MKА0GА0000000001 від 14 травня 2008 року.

Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) .

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 14 травня 2008 року між ПАТ КБ "ПриваБанк" та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № MKА0GА0000000001, відповідно до умов якого остання отримала кредит в сумі 19 780, 73 дол. США строком до 11 травня 2018 року, зі сплатою річних відсотків за користування кредитом.

У забезпечення виконання боргових зобов'язань за вказаним вище кредитним договором між ОСОБА_4 та ПАТ КБ "ПриваБанк" 14 травня 2008 року було укладено договір поруки, за умовам якого договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.

Пунктом 12 договору поруки визначено, що порука за цим договором припиняється після закінчення 5 років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги ОСОБА_4 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 212, 303, 304 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки строк виконання основного зобов'язання було змінено в травні 2009 року, а відповідно до умов договору поруки строк дії такого закінчився після спливу п'яти років від дати виконання основного зобов'язання, тобто в травні 2014 року, а з позовом в суд до поручителя ОСОБА_4 позивач звернуся тільки в липні 2015 року після закінчення строку дії договору поруки, то поруку слід вважати припиненою.

Вирішуючи спір, апеляційний суд правильно врахував правову позицію Верховного Суду України у справах № 6-616цс15 та № 6-53цс14, визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України на стадії перегляду справи в касаційному порядку не передбачено.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" відхилити.

Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 21 червня 2016 рокузалишено без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.