Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Демяносова М.В., Маляренка А.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу судді апеляційного суду м. Києва від 31 травня 2016 року,

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 29 березня 2016 року позов публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" задоволено, стягнуто на його користь з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором від 18 квітня 2011 року, розмір якої станом на 30 квітня 2015 року становив 12 846 грн 33 коп. Вирішено питання про судові витрати.

Відповідач, не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернулася із скаргою до апеляційного суду.

Ухвалою судді апеляційного суду м. Києва від 13 травня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29 березня 2016 року залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

Ухвалою судді апеляційного суду м. Києва від 31 травня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29 березня 2016 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена згідно з вимогами, встановленими ст. 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення ст. 121 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суддя апеляційного суду правильно виходив із того, що заявник у встановлений строк не усунув зазначені в ухвалі суду від 13 травня 2016 року недоліки, а саме: не надав доказів оплати судового збору у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір" (3674-17) (1 338 грн 80 коп.), а тому з урахуванням ст. 121 ЦПК України суддя дійшов обґрунтованого висновку про визнання апеляційної скарги ОСОБА_4 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29 березня 2016 року неподаною та її повернення.

Наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими і правильність вищезазначених висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин ухвалу судді апеляційного суду слід залишити без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, ухвалу судді апеляційного суду м. Києва від 31 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.