Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі :

Дьоміної О.О., Леванчука А.О., Ситнік О.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом кредитної спілки "Народний кредит" до ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 26 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 21 червня 2016 року,

У червні 2015 року кредитна спілка "Народний кредит" (далі - КС "Народний кредит") звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд стягнути з відповідача: 12 952 грн 92 коп. - боргу по тілу кредиту; 64 827 грн 19 коп. - боргу по відсоткам; 1 908 грн 73 коп. - пені; 6 476 грн 46 коп. - штрафу.

Позовні вимоги КС "Народний кредит" обґрунтувала тим, що між спілкою та відповідачем у справі 8 квітня 2014 року було укладено кредитний договір за умовами якого ОСОБА_4 було видано кредит в сумі 15 тис. грн на строк 24 місяці з платою за користування кредитом в розмірі 67,89 % річних, тобто 0,186 % денних від суми залишку по кредиту за кожний день користування кредитом.

8 квітня 2014 року також було укладено додатковий договір до кредитного договору. Згідно з п. 1.1. якого у разі своєчасного ненадходження (прострочення) планового платежу повністю або частково, з першого дня прострочення цей кредит визнається з підвищеним ризиком, плата за користування яким становить 365 % річних, тобто 1 % денних на суму залишку по кредиту.

Згідно з п. 7.3. кредитного договору у разі своєчасного ненадходження (прострочення) повністю або частково, планового платежу встановленого графіком розрахунків, кредитодавець нараховує, а позичальник зобов'язується сплатити пеню у розмірі 0,5 % за кожен день прострочення від суми несвоєчасного в строк платежу.

Пунктом 7.4. кредитного договору передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення процентів за користування кредитом та сум кредиту в судового порядку внаслідок невиконання позичальником зобов'язань, встановлених п. 2.3. та 5.1., до позичальника застосовується штраф у розмірі 50 % від суми фактичного залишку кредиту на дату прийняття кредитодавцем рішення про стягнення простроченої заборгованості в судовому порядку.

Плата по тілу кредиту та по відсоткам за користування кредитом здійснювалась відповідачем з порушенням строків та розмірів, встановлених графіком розрахунків, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку КС "Народний кредит" просила стягнути з відповідача в судовому порядку.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 26 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 21 червня 2016 року, позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь КС "Народний кредит" борг по тілу кредиту в сумі 12 952 грн 92 коп., борг по відсоткам у розмірі 64 827 грн 19 коп., пеню в сумі 1 908 грн 73 коп., штраф у розмірі 6 476 грн 46 коп. та судовий збір у розмірі 861 грн 65 коп.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 26 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 21 червня 2016 року і ухвалити у справі нове судове рішення по суті заявлених позовних вимог, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального і матеріального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з відповідача на користь позивача кредитну заборгованість в розмірі нарахованому позивачем, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що позивачем доведено і відповідачем не спростовано наявності між ними кредитних правовідносин, факт наявності та розмір непогашеної кредитної заборгованості, обґрунтованості вимог позивача до відповідача в рамках даного спору щодо необхідності стягнення такої заборгованості в судовому порядку.

При цьому, суди вірно застосували до спірних правовідносин нормами ст. ст. 526, 625, 1050, 1054 ЦК України з урахуванням умов кредитного та додаткового договору між сторонами у справі від 8 квітня 2014 року, з посиланням на неможливість односторонньої відмови від договірного кредитного зобов'язання, необхідність виконання зобов'язання належним чином.

Доводи касаційної скарги не містять посилань на помилковість висновків судів щодо розміру непогашеної кредитної заборгованості та періоду її нарахування позивачем, а зводяться до невідповідності вимогам закону вказаного вище кредитного договору (недійсність правочину).

Дане питання досліджувалися апеляційним судом при розгляді справи в апеляційному порядку і вичерпне спростування таких тверджень відповідача міститься у оспорюваній ухвалі апеляційного суду.

Частиною 2 ст. 337 ЦПК України передбачено, що не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Доводи касаційної скарги та наявні в матеріалах справи документи не свідчать про наявність правових підстав для скасування судових рішень у справі, які ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 332, 335, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 26 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 21 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.