Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.,

суддів: Євтушенко О.І., Карпенко С.О.,

МостовоїГ.І., Попович О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Хмельницької районної державної адміністрації, Антонівської сільської ради Хмельницької області, реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, третя особа - управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі, про визнання незаконними та скасування: розпоряджень Хмельницької районної державної адміністрації, Державного акта на право власності на земельну ділянку, рішення сесії Антонівської сільської ради, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Хмельницької області від 31 березня 2016 року,

У березні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4, Хмельницької районної державної адміністрації, Антонівської сільської ради Хмельницької області, реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, третя особа - управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі, про визнання незаконними та скасування: розпоряджень Хмельницької районної державної адміністрації, Державного акта на право власності на земельну ділянку, рішення сесії Антонівської сільської ради, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є власником приміщення "курятника" в с. Катеринівка, Хмельницького району. У листопаді 2014 року позивач звернувся до Головного управління Держземагенства у Хмельницькому районі з метою виготовлення проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2 га, оскільки він є власником вищевказаного приміщення з подальшою безоплатною передачею у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Антонівської сільської ради.

У грудні 2014 року позивачем, від даного управління було отримано листа-відмову, оскільки зазначена ним земельна ділянка є власністю відповідача, якому вона належить на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку, виданого на підставі розпоряджень Хмельницької райдержадміністрації від 25 січня 2011 року та 31 січня 2012 року.

В подальшому позивачем було змінено позовні вимоги, на обґрунтування яких зазначав, що приміщення "курятника" є пайовим майном та було придбано за договорами з пайовиками та зареєстровано у встановленому закону порядку. Крім того, свідоцтво про право власності видане відповідачу на підставі якого вирішено питання про надання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є незаконним, оскільки спірне приміщення було колективним майном та розташоване на землях колективної власності.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_3 просив визнати незаконними та скасувати: розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації, Державний акт на право власності на земельну ділянку, рішення сесії Антонівської сільської ради, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, скасувати державну реєстрацію права власності.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 грудня 2015 року позовні вимоги задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення 12 сесії Антонівської сільської ради Хмельницького району від 06 листопада 2007 року № 5 "Про оформлення права власності на приміщення пташника загальною площею 1 497,6 кв. м., розташованого у с. Катеринівка Хмельницького району на ім'я ОСОБА_4". Визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності на приміщення пташника загальною площею 1 497,6 кв. м., розташованого у АДРЕСА_1 виданого ОСОБА_4 04 квітня 2008 року Антонівською сільською радою. Скасовано розпорядження Хмельницької райдержадміністрації від 25 січня 2011 року № 105 "Про надання дозволу ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Антонівської сільської ради" та скасовано розпорядження Хмельницької райдержадміністрації від 31 січня 2012 року № 104 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Антонівської сільської ради ОСОБА_4". Скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 виданого ОСОБА_4 площею 2 000 га для ведення особистого селянського господарства на території Антонівської сільської ради (кадастровий номер НОМЕР_2). Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 31 березня 2016 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 грудня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду Хмельницької області від 31 березня 2016 року та залишити в силі рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 грудня 2015 року, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що спірне приміщення пташника є пайовим майном ліквідованого КСП "Урожай", яке сходом села членів паїв розподілене ОСОБА_3

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із недоведеності заявлених позовних вимог.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що КСП "Урожай" було реорганізовано у ТОВ "АФ "Хлібний Дар" та згодом приєднано до ТОВ "Волочиськ-агро".

Відповідно до рішення № 5 Антонівської сільської ради Хмельницького району від 06 листопада 2007 року ОСОБА_4 оформлено право власності на приміщення пташника по АДРЕСА_1 з видачею сільською радою 04 квітня 2008 року відповідного свідоцтва, у якому вчинено застереження про виправлення місця розташування даного об'єкту з с. Антонівка на с. Катеринівка.

14 травня 2015 року реєстраційною службою Хмельницького МРУЮ видано ОСОБА_4 інше свідоцтво про право власності на це нерухоме майно взамін свідоцтва від 04 квітня 2008 року.

Встановлено, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно - приміщення пташника від 14 травня 2015 року, судом першої інстанції недійсним не визнавалося.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що в основу судового рішення першої інстанції про задоволення позовних вимог, судом взято належним чином не засвідчену ксерокопію: протоколу № 1 сходу села Катеринівка членів майнових паїв від 03 березня 2012 року у відповідності з яким ОСОБА_3 передано у власність приміщення колишнього курятника, без визначення його місця розташування та інших даних, які б його ідентифікували; договір відповідального зберігання (без зазначення дати та місяця) від 2004 року та акт прийому-передачі майна на зберігання від 12 січня 2004 року.

Наявна у справі ксерокопія рукописного протоколу від 03 березня 2012 року та друкованого його витягу за своїм змістом мають істотні розходження. Оригінали документів чи належно завірені копії суду не надавалися.

Апеляційним судом у відповідності з ч. 4 ст. 10 ЦПК України роз'яснено сторонам право надання до суду: документів, які підтверджують належність даного спірного майна колишньому КСП "Урожай"; віднесення його до майна, яке підлягало розпаюванню; оригіналу, чи належно завірену копію протоколу № 1 сходу села Катеринівка членів майнових паїв від 03 березня 2012 року.

Відповідно до отриманих відповідей з: Хмельницької РДА від 25 березня 2016 року, ТОВ "Волочиськ-агро" від 22 березня 2016 року, Чорноострівської селищної ради від 03 березня 2016 року слідує, що документи щодо розпаювання конкретного майна, в тому числі і спірного пташника не збереглися.

На підтвердження позовних вимог позивач, його представник не надали суду оригінал (належно завірену копію) протоколу № 1 сходу села Катеринівка членів майнових паїв від 03березня 12 року. Не вказали місцезнаходження такого протоколу.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 64 ЦПК України (1618-15) встановлено, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 58 ЦПК України).

Крім цього встанвоелно, що ОСОБА_4 оформлено право власності на приміщення пташника по АДРЕСА_1 з видачею сільською радою 04 квітня 2008 року, а ОСОБА_3 - 17 жовтня 2014 року видано свідоцтво про право власності на приміщення курятника, який розташований в с. Катеринівка, тобто через шість років поспіль.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

З врахуванням цього, без визнання недійсним виданого ОСОБА_4 свідоцтва про право власності на приміщення пташника, будь-який орган не вправі був вирішувати питання про виділення спірного приміщення пташника іншій особі, в тому числі і позивачеві.

Крім того, позивачем також ставилося питання про визнання недійсним державного акта на право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку від 24 квітня 2012 року, на якій розташована спірна будівля пташника (курятника). З цього приводу сторони давали пояснення та визнали, що спір виник саме з приводу одного і того ж приміщення, хоча воно йменується по різному (чи пташник, чи курятник), має місце розходження у зазначені площі. Проте ніхто із сторін не посилався на те, що на цій земельній ділянці наявні приміщення і курятника і пташника одночасно.

Є вірним висновок суду апеляційної інстанції і про те, що не підлягають задоволенню і вимоги щодо скасування державної реєстрації права власності на приміщення пташника з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Однак, позивачем не заявлялися вимоги про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на спірне майно, а суд не може підмінювати відповідні органи, брати на себе невластиві повноваження.

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки встановив, що належних доказів, які підтверджували заявлені позовні вимог, які повинні відповідати вимогам ст. ст. 58, 64 ЦПК України, позивачем не надано.

Суд касаційної інстанції зазначає, що відповідно до положень ст. 335 ЦПК України, суд касаційної інстанції не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ч. 1 ст. 336 ЦПК України за наслідками розгляду касаційної скарги на рішення суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно із ч.1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення апеляційного суду Хмельницької області від 31 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.