Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Гримич М.К., Висоцької В.С., Кафідової О.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" про визнання недійсним договору фінансового лізингу, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" на заочне рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 29 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 27 липня 2016 року,

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив визнати недійсним договір фінансового лізингу від 26 листопада 2015 року, укладений між між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" (далі - ТОВ "Лізингова компанія"Ваш Авто"), стягнути з відповідача на свою користь 41 000 грн у рахунок повернення грошових коштів, одержаних на виконання недійсного правочину.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 26 листопада 2015 року між ним та ТОВ "Лізингова компанія"Ваш Авто" було укладено договір фінансового лізингу, предметом якого є автомобіль "Reno Eco Sport", який відповідач зобов'язався передати йому у користування на строк та на умовах, визначених договором.

На виконання умов вказаного договору він того ж дня сплатив на рахунок ТОВ "Лізингова компанія"Ваш Авто" адміністративний платіж у розмірі 41 000 грн.

Зазначав, що ознайомлюючись з договором вже після його підписання та сплати адміністративного платежу, виявив, що оспорюваний договір містить несправедливі умови, нотаріально не посвідчений, порушує принцип солідарної відповідальності сторін договору, у відповідача відсутня ліцензія на здійснення такої діяльності.

Посилаючись на недотримання при укладенні оспорюваного договору вимог ст. ст. 203, 215 ЦК України, просив задовольнити позов.

Заочним рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 29 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 27 липня 2016 року, позов задоволено.

Визнано недійсним договір фінансового лізингу від 26 листопада 2015 року, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто".

Стягнуто з ТОВ "Лізингова компанія"Ваш Авто" на користь ОСОБА_4 грошові кошти, перераховані на розрахунковий рахунок ТОВ "Лізингова компанія"Ваш Авто" у якості адміністративного платежу, у розмірі 41 000 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ТОВ "Лізингова компанія"Ваш Авто" просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову задоволенні позову, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що зі змісту договору фінансового лізингу від 26 листопада 2015 року вбачається виключення та обмеження прав лізингоодержувача як споживача стосовно лізингодавця у разі неналежного виконання останнім своїх обов'язків, звужені обов'язки лізингодавця, встановлені в ЗУ "Про фінансовий лізинг" (723/97-ВР) , ЦК України (435-15) , повністю виключена відповідальність лізингодавця за невиконання та неналежне виконання обов'язків щодо передачі предмету лізингу, одночасно значно розширені права лізингодавця, що суперечить вимогам цивільного законодавства.

Такі висновки судів узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2766цс15 та від 08 червня 2016 року у справі № 6-330цс16, які відповідно до ст. 360-7 ЦПК України, є обов'язковими для всіх судів України.

З огляду на те, що вищезазначені умови договору фінансового лізингу від 26 листопада 2015 року згідно зі ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" є несправедливими умовами та на те, що при укладені сторонами спірного договору не були дотримані вимоги закону про нотаріальне посвідчення, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про визнання його недійсним та, як наслідок, повернення позивачу сплаченого адміністративного платежу у розмірі 41 000 грн.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова Компанія "Ваш Авто" відхилити.

Заочне рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 29 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 27 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.