Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Кафідової О.В., Висоцької В.С., Гримич М.К.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 25 травня 2016 року,

У червні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що з 23 травня 1998 року вона та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі, а з листопада 2013 року припинили шлюбні відносини та стали проживати окремо.

У серпні 2011 року подружжя придбало автомобіль ВАЗ 217130, державний номерний знак НОМЕР_1.

Посилаючись на те, що вказаний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя, проте відповідач відчужив його на користь іншої особи без її згоди, із урахуванням уточнених позовних вимог, просила стягнути з ОСОБА_5 на свою користь Ѕ вартості зазначеного вище автомобіля, а саме -76 090 грн.

Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 17 лютого 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 у порядку поділу спільного майна подружжя компенсацію вартості Ѕ частини автомобіля ВАЗ 217130, державний номерний знак НОМЕР_1, у розмірі 76 090 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 25 травня 2016 року рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру коштів, які підлягають стягненню на користь позивача, змінено.

Зменшено розмір стягуваних з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 коштів до 35 000 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасуватиоскаржуване рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині розміру грошових коштів, які підлягають стягненню на користь позивача, апеляційний суд, погоджуючись з висновком суду першої інстанції про те, що автомобіль ВАЗ 217130 є спільним сумісним майном подружжя, яке відповідач відчужив поза волею ОСОБА_4, а тому на її користь підлягає стягненню вартість Ѕ частини вказаного автомобіля, обґрунтовано виходив із того, що така компенсація має вираховуватись виходячи з вартості автомобіля на момент його продажу, а не станом на день проведення експертизи.

Відповідно до довідки-рахунку від 22 квітня 2014 року автомобіль ВАЗ 217130, державний номерний знак НОМЕР_1, було продано за 70 000 грн, а тому апеляційний суд дійшов правильного висновку про стягнення на користь позивача Ѕ вказаної суми - 35 000 грн.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судове рішення без змін.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 25 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.