758/3817/15-ц Про стягнення коштів за договором банківського вкладу - 28.11.2016 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Перший Інвестиційний Банк" про стягнення коштів за договором банківського вкладу, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Перший Інвестиційний Банк" на рішення Подільського районного суду м. Києва від 20 січня 2016 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 14 червня 2016 року,

У березні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, в якому просила зобов'язати відповідача перерахувати суму основного боргу за банківськими вкладами та залишками на картковому рахунку з урахуванням індексу інфляції в розмірі 18 305,25 грн; проценти на банківські вклади - 13 009,77 грн та пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання - 11 683,57 грн на поточний рахунок у ПАТ "Банк Кредит Дніпро"; суму основного боргу за банківськими вкладами та залишок на картковому рахунку в розмірі 8 617 доларів США, проценти на вклади - 6 842,79 доларів США; пеню - 7 489,62 доларів США на платіжну картку у Beneficiary's Bank та суму основного боргу за банківськими вкладами та залишок на картковому рахунку у розмірі 767,46 євро, проценти на вклади - 559,67 євро, пеню - 642,91 євро на платіжну картку у Beneficiary's Bank, посилаючись на те, що банк не видає зазначені суми, які їй належать як спадкоємиці ОСОБА_5

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 20 січня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Зобов'язано ПАТ "Перший Інвестиційний банк" повернути ОСОБА_2 суму основного боргу за банківськими вкладами, які належали ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, в розмірі Ѕ частини від спадкового майна, яке складається з Ѕ частини банківських вкладів: № 1138/22-1м-Л від 14 липня 2008 року на суму 13 092,32 грн; № 1729/22-1мЛ від 06 жовтня 2008 року на суму 30 063,52 грн; № 13788 від 03 вересня 2007 року залишок карткового рахунку НОМЕР_1 на суму 1 276,25 грн, що відповідно до належній їй частці всього складає 11 108,02 грн;

№ 1139/22-1м-Л від 14 липня 2008 року на суму 3 393,98 доларів США; № 1730/22-1мЛ від 06 жовтня 2008 року на суму 30 371,24 доларів США; № 14077 від 26 вересня 2007 року залишок карткового рахунку НОМЕР_2 на суму 705,38 дол. США, що відповідно до належної їй частки всього складає 8 617,66 дол. США;

№ 1716/22-КЛ від 02 жовтня 2008 року на суму 2 864,50 євро; № 1140/22-1м-Л від 14 липня 2008 року на суму 200 євро; № 14078 від 26 вересня 2007 року залишок карткового рахунку НОМЕР_3 на суму 4,85 євро, що відповідно до належної їй частці всього складає 767,46 євро.

У решті позову відмовлено.

Додатковим рішенням Подільського районного суду м. Києва від 09 березня 2016 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 14 червня 2016 року рішення Подільського районного суду м. Києва від 20 січня 2016 року в частині відмови в позові про стягнення процентів за користування вкладами, пені та інфляційних збитків скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Зобов'язано ПАТ "Перший Інвестиційний банк" повернути ОСОБА_2 відсотки за банківськими вкладами:

за договором від 14 липня 2008 року № 1138/22-1м-Л та договором від 06 жовтня 2008 року № 1729/22-1мЛ у розмірі 929,49 грн та 3 232,85 грн, що разом складає 4 162,34 грн;

за договором від 14 липня 2008 року № 1140/22-1м-Л та договором від 02 жовтня 2008 року № 1716/22КЛ в розмірі 56,16 євро та 153,56 євро, що разом складає 209,72 євро;

за договором від 14 липня 2008 року № 1139/22-1м-Л та договором від 06 жовтня 2008 року № 1730/22-1мЛ у розмірі 533,55 дол. США та 1 566,75 дол. США, що разом складає 2 100,30 дол. США;

пеню в розмірі 81 055,48 грн;

інфляційні збитки за договорами від 14 липня 2008 року № 1138/22-1м-Л та від 06 жовтня 2008 року № 1729/22-1мЛ у розмірі 7 197,23 грн.

У решті рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ "Перший Інвестиційний банк" просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено, що між ОСОБА_5 та ПАТ "Перший Інвестиційний банк" було укладено договори строкового банківського вкладу:

- від 14 липня 2008 року № 1138/22-1м-Л на суму 13 092, 32 грн, зі сплатою 17,25 % річних, строком до 15 липня 2009 року;

- від 06 жовтня 2008 року № 1729/22-мЛ на суму 30 063, 52 грн, зі сплатою 17,75 % річних, строком до 07 жовтня 2009 року;

- від 14 липня 2008 року № 1139/22-Ім-Л на суму 3 393, 98 дол. США, зі сплатою 11,50 % річних, строком до 15 липня 2009 року;

- від 06 жовтня 2008 року № 1730/22-ІМл на суму 30 371, 24 дол. США, зі сплатою 12 % річних, строком до 07 жовтня 2009 року;

- від 02 жовтня 2008 року № 1716/22-КЛ на суму 2 864, 50 євро, зі сплатою 10,75 % річних, строком до 03 жовтня 2009 року;

- від 14 липня 2008 року № 1140/22-Ім-Л на суму 200 євро, зі сплатою 9,35 % річних, строком до 15 липня 2009 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

Спадкоємцями першої черги в рівних частках є його дружина ОСОБА_2 та його син ОСОБА_6

Після його смерті в банку залишились ще три договори на відкриття карткового рахунку:

- від 03 вересня 2007 року № 13788 залишок на картковому рахунку НОМЕР_1 на суму 1 276, 25 грн;

- від 26 вересня 2007 року № 14077 залишок на картковому рахунку НОМЕР_2 на суму 705, 38 дол. США;

- від 26 вересня 2007 року № 14078 залишок на картковому рахунку НОМЕР_3 на суму 4, 85 євро.

14 травня 2009 року позивачу видано свідоцтво про право власності на 1/2 частину вкладів та грошових коштів на карткових рахунках як частка у спільному майні подружжя, які вона отримала.

14 квітня 2009 року позивачу та іншому спадкоємцю ОСОБА_6 видано свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частину спадкового майна, яке складається з 1/2 частини грошових вкладів та коштів на карткових рахунках. Надалі у ці свідоцтва нотаріусом було внесено зміни, а саме вказана частка спадкоємців по 1/2, замість по 1/4, інших змін не вносилося.

ОСОБА_6 звернувся до відповідача із заявою про видачу спадкового майна, та відповідач видав йому всі кошти, що входили до складу спадщини, замість частки спадкоємця.

Представник позивача звернувся до банку із заявою про розірвання договорів банківського вкладу та повернення грошових коштів та нарахованих процентів, проте у видачі таких коштів було відмовлено.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 21 січня 2013 року, яке набрало законної сили, відмовлено в задоволенні позову про визнання права власності на вклади, стягнення процентів та неустойки та цим рішенням не встановлено вини приватного нотаріуса у тому, що ОСОБА_6 було виплачено 1/2 частини від всіх грошових вкладів.

Відповідно до ч. 2 ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора. Проте у зобов'язаннях, не пов'язаних з особою кредитора, смерть не призводить до припинення зобов'язань, а відбувається перехід прав і обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб - спадкоємців.

Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним (ч. 2 ст. 1228 ЦК України).

Згідно із ч. 5 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунку вкладника з інших підстав.

Договорами банківських вкладів не передбачено їх автоматичної пролонгації та зміни договорів в односторонньому порядку. Відтак зобов'язання банку після спливу строку договорів нараховувати проценти у тому розмірі, у якому передбачено умовами договорів припинилися.

Однак закінчення строку дії договорів, у разі невиконання зобов'язань не припиняє зобов'язальні відносини.

Відтак проценти по вкладам банк повинен був нараховувати у розмірах, передбачених умовами договорів до закінчення строку дії договорів та виплатити позивачці як спадкоємиці належну їй частку. Після закінчення терміну дії договорів на суми, переведені на карткові рахунки, банк був зобов'язаний нараховувати проценти за процентною ставкою у розмірі, що зазвичай сплачується банком за вкладом на вимогу.

Відповідно до тарифів "дебетна платіжна картка для фізичних осіб-вкладників (в рамках депозитних програм)" встановлено такі процентні ставки на залишок по картковому рахунку: для рахунків у доларах США та євро - 3 % річних; для рахунків у гривні - 5 % річних.

Отже, встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду та рішення суду першої інстанції в частині, що залишена без змін апеляційним судом ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права при їх постановленні та в основному зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками судів по їх оцінці.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший Інвестиційний Банк" відхилити, рішення Подільського районного суду м. Києва від 20 січня 2016 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 14 червня 2016 року залишити без змін.