Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Червинської М.Є.,

суддів: Завгородньої І.М., Коротуна В.М.,

Мазур Л.М., Попович О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Кей-Колект до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2016 року,

У жовтні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю Кей-Колект (далі ТОВ Кей-Колект) звернулось до суду з позовом, у якому просило:

- в рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 03 серпня 2007 року № 11191162000 в розмірі 2 175 065 грн 08 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки: нежитлову будівлю, вбудоване нежитлове приміщення, реєстраційний номер № 4658724, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4;

- визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах з визначенням початкової ціни на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

На обґрунтування позовних вимог ТОВ Кей-Колект посилалося на те, що 03 серпня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк (далі - АКІБ УкрСиббанк), який в подальшому змінив назву на ПАТ УкрСиббанк, та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11191162000, відповідно до умов якого ОСОБА_3 було надано кредит у розмірі 290 000,00 швейцарських франків з кінцевим терміном повернення до 02 серпня 2018 року та з оплатою 8,9 % річних за користування кредитом.

Цього ж дня на забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між АКІБ УкрСиббанк, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки № 11191162000/11191324000/2/З, посвідчений приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Максименко О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2382, відповідно до умов якого відповідачі передали в іпотеку належні кожному з них по 1/2 частини нежитлової будівлі, вбудованого нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Головка, 26 в м. Нікополі Дніпропетровської області.

11 червня 2012 року між ПАТ УкрСиббанк та ТОВ Кей-Колект були укладені договір факторингу № 4, згідно з умовами якого ПАТ УкрСиббанк передало ТОВ Кей-Колект право вимоги, що виникло у ПАТ УкрСиббанк з кредитного договору, та договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, згідно з умовами якого ПАТ УкрСиббанк передало ТОВ Кей-Колект право вимоги, що виникло у ПАТ УкрСиббанк за договором іпотеки.

Посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку із чим рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2012 року, яке набрало законної сили 16 серпня 2012 року, з неї на користь ПАТ УкрСиббанк було стягнуто заборгованість станом на 04 листопада 2011 року у розмірі 2 175 065 грн 08 коп. та судові витрати в розмірі 2 823 грн., проте вказане рішення останньою не виконано, ТОВ Кей-Колект просило задовольнити позов.

Заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2015 року позов задоволено.

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ТОВ Кей-Колект за договором про надання споживчого кредиту від 03 серпня 2007 року № 11191162000, укладеним між АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_3, що становить 2 175 065 грн 08 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 2 164 694 грн 19 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом - 6 836 грн 61 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом - 02 грн 89 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 3 531 грн 39 коп. на користь ТОВ Кей-Колект звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 03 серпня 2007 року № 11191162000/11191324000/2/З, укладеним між АКІБ УкрСиббанк, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідченим приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Максименко О.В., зареєстровано в реєстрі за № 2382, - нежитлову будівлю, вбудоване нежитлове приміщення, реєстраційний номер № 4658724, корисною площею 441,6 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1, яка складається з: торгівельної зали № 1 площею 119,8 кв. м, кладової № 2 площею 1,0 кв. м, складу № 3 площею 18,6 кв. м, складу № 4 площею 9,9 кв. м, коридору № 5 площею 14,8 кв. м, коридору № 6 площею 11,3 кв. м, складу № 7 площею 23,4 кв. м, коридору № 8 площею 13,8 кв. м, санвузла № 9 площею 2,7 кв. м, душової № 10 площею 2,3 кв. м, мийної № 11 площею 8,7 кв. м, складу № 12 площею 8,7 кв. м, складу № 13 площею 5,3 кв. м, коридору № 14 площею 3,7 кв. м, санвузла № 15 площею 3,4 кв. м, коридору № 16 площею 10,8 кв. м, торгівельного залу № 17 площею 168,3 кв. м, тамбура № 18 площею 1,7 кв. м., загальна площа - 428,2 кв. м, 1/2 частини якої належить ОСОБА_3 на праві приватної спільної часткової власності на підставі договору купівлі-продажу індивідуально визначеного майна нежилого вбудованого приміщення, придбаного шляхом викупу, посвідченого 15 листопада 2001 року державним нотаріусом Першої нікопольської державної нотаріальної контори Ткачовою Л.П., зареєстровано в реєстрі за № 2-2361, 1/2 частина якої належить ОСОБА_4 на праві приватної спільної часткової власності на підставі договору дарування від 10 лютого 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Мігуновим С.О., зареєстровано в реєстрі за № 212.

Зобов'язано реалізувати предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою вартістю не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" (898-15) .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2015 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову або направити справу на новий судовий розгляд.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (1402-19) "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 335 ЦПК України суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ОСОБА_3 порушила свої зобов'язання за кредитним договором та в установлений договором строк суму кредиту не повернула, у зв'язку з чим рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2012 року позовні вимоги ПАТ Укрсиббанк було задоволено та стягнуто з ОСОБА_8 суму заборгованості у розмірі 2 175 065 грн 08 коп., проте оскільки рішення суду ОСОБА_8 не виконано, а належне виконання кредитного договору було забезпечено іпотекою, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки. Способом реалізації предмета іпотеки суд, відповідно до позовних вимог, визначив проведення прилюдних торгів, зазначивши в резолютивній частині судового рішення про те, що початкова ціна предмета іпотеки повинна бути визначена на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Згідно зі ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що зазначеним вимогам рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 03 серпня 2007 року між АКІБ УкрСиббанк, який в подальшому змінив назву на ПАТ УкрСиббанк, та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11191162000 (а. с. 10-13).

На забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором між АКІБ УкрСиббанк, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки № 11191162000/11191324000/2/З, посвідчений приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу МаксименкоО.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2382, відповідно до умов якого відповідачі передали в іпотеку нерухоме майно, а саме: належні кожному з них по 1/2 частини нежитлової будівлі, вбудованого нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 22, 23).

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2012 року, яке набуло чинності 16 серпня 2012 року, у цивільній справі № 2-5974/11 позов ПАТ УкрСиббанк задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованість станом на 04 листопада 2011 року за договором кредиту від 03 серпня 2007 року № 11191162000, яка складає: заборгованість за кредитом 2 164 694 грн 19 коп.; заборгованість за процентами за користування кредитом - 6 836 грн 61 коп.; пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом - 02 грн 89 коп.; пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 3 531 грн 39 коп., а всього - 2 175 065 грн 08 коп. та судові витрати в розмірі 2 823 грн.; у задоволенні позову до ОСОБА_4 відмовлено.

11 червня 2012 року між ПАТ УкрСиббанк та ТОВ Кей-Колект укладено договір факторингу № 4, згідно з умовами якого клієнт зобов'язується передати у власність фактору, а фактор - прийняти права вимоги та в їх оплату надати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором. Обсяг (сума) прав вимоги станом на дату укладення цього договору визначено у додатку № 1 до цього договору. Крім того, вказаним договором факторингу передбачено, що одночасно з відступленням прав вимоги до фактора переходять усі права клієнта за усіма договорами забезпечення (а. с. 18-20).

Відповідно до виписки з додатку № 1 до договору факторингу від 11 червня 2012 року № 4 (перелік первинних договорів) (а. с. 21), ПАТ УкрСиббанк відступив ТОВ Кей-Колект право вимоги за договором про надання споживчого кредиту від 03 серпня 2007 року № 11191162000.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ Кей-Колект посилався на неналежне виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором та невиконання нею вказаного рішення суду, у зв'язку із чим просило задовольнити позов.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Стаття 41 Закону України "Про іпотеку" передбачає, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) , з дотриманням вимог цього Закону.

Так само ч. 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, установлює, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку" (898-15) .

Таким чином Закон України "Про іпотеку" (898-15) визначає спеціальний порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, у тому числі деякі специфічні правила для здійснення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

З огляду на вищенаведене, нормою ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" передбачений перелік компонентів, які є обов'язковими для вказівки судом у рішенні про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його реалізації, в тому числі й реалізації на прилюдних торгах. При цьому, виходячи зі змісту поняття ціна, як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, в розумінні норми ст. 39 Закону України "Про іпотеку" суд повинен установити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на прилюдних торгах, тобто чітко визначити ціну предмета в грошовому вираженні, зазначивши її в рішенні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 6-2839цс16, яка має враховуватися судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права на підставі положень ст. 360-7 ЦПК України.

Проте суди попередніх інстанцій неправильно визначили характер спірних правовідносин та не з'ясували вартість іпотечного майна, не застосували норму ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку", ухваливши рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом її продажу на прилюдних торгах, при цьому не визначили і не зазначили у рішенні початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на прилюдних торгах у грошовому вираженні.

Таким чином ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій рішення не можуть вважатися законними і обґрунтованими, у зв'язку із чим відповідно до ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.