Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Іваненко Ю.Г., Демяносова М.В., Фаловської І.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" про захист прав споживача, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 06 квітня 2016 року,

У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, обґрунтовуючи його тим, що 17 квітня 2013 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (далі - ТОВ "Порше Мобіліті") був укладений кредитний договір № 50008601 з додатками та графіком погашення кредиту. Кредит було надано для придбання автомобіля у сумі 110 583 грн 68 коп., що в еквіваленті становить 13 568,55 дол. США, під 9,9 % річних на 60 місяців.

Посилаючись на те, що фактично валютою договору є долар США, тобто споживчий кредит надано в іноземній валюті, просив суд визнати недійсними кредитний договір, пункти 1.1, 1.3, 1.3.1, 1.3.2, 1.3.3, 2.3, 2.3.1 Загальних умов кредитування, графік погашення кредиту за вказаним договором та стягнути безпідставно отримані кошти в сумі 17 829,10 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 21 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 06 квітня 2016 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" про визнання частково недійсним кредитного договору № 50008601 від 17 квітня 2013 року, додатку "Загальні умови кредитування" до вказаного кредитного договору та додатку 2 "Графік погашення заборгованості", укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ "Порше Мобіліті" відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що підписавши вказаний кредитний договір, між позивачем відповідачем виникли договірні відносини та сторони у договорі визначили права та взяли на себе певні обов'язки, зокрема із зазначенням терміну виконання зобов'язання відповідачем.

Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що зростання курсу долара США до гривні протягом строку дії кредитного договору саме по собі не є достатньою підставою для визнання недійсними положень кредитного договору, відповідно до яких погашення кредиту повинно здійснюватись в гривні у перерахунку до долара США з курсом, який є дійсним на день, що передує виставленню рахунку.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, про те, що надання споживчих кредитів в іноземній валюті та застосування еквіваленту заборонено, а також про те, що відповідачем не було зроблено детальний розпис сукупної вартості кредиту, є необґрунтованими та спростовуються встановленими у справі обставинами.

Судами попередніх інстанцій установлено, що 17 квітня 2013 року між ОСОБА_4 та ТОВ "Порше Мобіліті" був укладений кредитний договір № 50008601. Кредит було надано для придбання автомобіля у сумі 110 583 грн 68 коп. на 60 місяців.

Для погашення кредиту між сторонами був підписаний графік, що є додатком до кредитного договору.

Відповідно до умов кредитного договору, процентна ставка складає 9,9 % та є змінною.

Відповідач виконав свої зобов'язання, передбачені кредитним договором та надав кредит в розмірі 110 583 грн 68 коп., що в еквіваленті складає 13 568,55 доларів США.

Відповідно до п. 9.5 Загальних умов кредитування, підписанням даних умов позичальник підтверджує, що компанія належним чином ознайомила позичальника із інформацією, передбаченою ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", а також, що позичальник ознайомився з Правилами надання фінансових послуг, затверджених компанією.

Пунктом 9.6 Загальних умов кредитування передбачено, що позичальник підтверджує, що йому надано вичерпну інформації про умовами надання послуги фінансового кредиту із зазначенням вартості цієї послуги для позичальника.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 06 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.