Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Червинської М.Є., суддів: Завгородньої І.М., Мазур Л.М., Коротуна В.М., Писаної Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Реал Банк" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства "Реал Банк" про визнання договору недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Харківської області від 28 липня 2015 року,

У січні 2015 року публічне акціонерне товариство "Реал Банк" (далі - ПАТ "Реал Банк") звернулося до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 17 травня 2013 року між ОСОБА_6 та товариством був укладений договір про надання короткострокового кредиту у формі овердрафта № ФС- 761/09-2-09 з лімітом овердрафту 5 500 грн, з розміром фіксованої плати за користування кредитом у 18 % річних, строком до 15 травня 2014 року.

Відповідач своїх зобов'язань за договором належним чином не виконувала, допустила утворення заборгованості у розмірі 5 500 грн за кредитом та 9 432 грн 50 коп. зі сплати пені за кредитом, що разом складає суму у розмірі 14 932 грн 50 коп.

ОСОБА_6 позов не визнала та звернулася до суду із зустрічним позовом в якому просила визнати договір недійсним, посилаючись на те, що договір було укладено ОСОБА_6 під впливом обману з боку працівників банку, зокрема встановлений договором розмір пені не відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (543/96-ВР) , а також, що вона не була ознайомлена з додатком № 1 до договору та їй не була надана інформація про сукупну вартість кредиту, просила визнати його недійсним.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 червня 2015 року позов ПАТ "Реал Банк" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ "Реал Банк" заборгованість за договором овердрафта від 17 травня 2013 року № ФС-761/09-2-09 у розмірі 6 000 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_6 залишено без задоволення.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 28 липня 2015 року рішення суду першої інстанції змінено.

Збільшено розмір стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ "Реал Банк" з 6 000 грн до 11 000 грн.

У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказане рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічної позовної заяви про визнання недійсним кредитного договору в апеляційному порядку не оскаржувалось, а тому не підлягає перегляду у суді касаційної інстанції.

Суд першої інстанції, вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення неустойки (пені) керувався ч. 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень вказаної норми права дійшов висновку про можливість зменшення розміру пені при заборгованості у 5 500 грн з 9 432 грн 50 коп. до 500 грн.

Апеляційний суд, змінивши рішення суду першої інстанції в частині розміру неустойки та збільшивши її з 500 грн до 5 500 грн, керуючись положеннями ч. 3 ст. 551 ЦК України, виходив із того, що хоча розмір неустойки перевищує суму заборгованості за кредитним договором, але неустойка у розмір 500 грн порівняно із сумою заборгованості у розмірі 5 500, яку відповідач не оспорювала, є досить незначною.

Такі висновки є правильними та відповідають обставинам справи.

Судами встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 17 травня 2013 року між ПАТ "Реал Банк" та ОСОБА_6 було укладено договір про надання короткострокового кредиту у формі овердрафту № ФС - 761/09-2-09 з лімітом овердрафту 5 500 грн зі сплатою 18 % річних строком до 15 травня 2014 року.

За порушення строків повернення овердрафту договором передбачено сплату пені у розмірі 0,5 % від суми прострочення платежу за кожен день просрочки.

ОСОБА_6 умови договору не виконала, допустила утворення заборгованості за кредитним договором у розмірі 5 500 грн за тілом кредиту та 9 432 грн 50 коп. із сплати неустойки (пені) (а. с. 49).

ОСОБА_6 оскаржуючи рішення апеляційного суду посилається на те, що судом безпідставно збільшено розмір стягнутої з неї неустойки (пені) з 500 грн до 5 500 грн (що відповідає розмірові заборгованості за кредитним договором), оскільки судом не враховано її майновий стан, ступінь виконання нею зобов'язання за договором, відсутність негативних наслідків для позивача через часткове невиконання зобов'язання відповідачем.

Частина 3 ст. 551 ЦК України, з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч. 4 ст. 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав, дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 3 вересня 2014 року, у справі № 6-100цс14.

Таким чином, застосування положень ч. 3 ст. 551 ЦК України є правом суду, а не його обов'язком. Апеляційний суд, з урахуванням встановлених у справі обставин, зокрема, що відповідачем не оспорено суму заборгованості за кредитом, а також співмірність суми заборгованості із нарахованою неустойкою (пенею), скориставшись своїм правом дійшов висновку про стягнення неустойки у розмірі 5 500 грн, що відповідає сумі заборгованості за кредитним договором.

Суд касаційної інстанції в силу положень ч. 1 ст. 335 ЦПК України не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

За таких обставин висновки апеляційного суду щодо застосування положень ч. 3 ст. 551 ЦК України відповідають закону та не можуть бути спростовані судом касаційної інстанції з підстав наведених у касаційній скарзі.

Із матеріалів справи та змісту оскаржуваних судових рішень не вбачається, що судами при розгляді скарги допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом повно та всебічно з'ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, постановлено законне і обґрунтоване рішення, подану касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 28 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.