Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Журавель В.І.,

Хопти С.Ф., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_3 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Корчинського Анатолія Миколайовича за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 14 вересня 2016 року,

У червні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, у якій просив визнати незаконною та протиправною бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Корчинського A.M., яка полягає у безпідставному невиконанні виконавчого листа від 22 жовтня 2014 року № 727/10594/13-ц, виданого Шевченківським районним судом м. Чернівці на виконання рішення апеляційного суду Чернівецької області від 15 жовтня 2014 року, протягом періоду з 04 до 09 червня 2016 року.

Зазначав, що на підставі рішення апеляційного суду Чернівецької області від 15 жовтня 2014 року у справі за його позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлено систематичні побачення з дитиною першої та третьої суботи місяця з 14 до 18 години, перший та третій вівторок місяця, другий та четвертий четвер місяця з 15 до 18 години, а також щорічно у день народження дитини 07 грудня, на новий рік 01 січня, у дні релігійних свят - Різдво Христове, Великдень, Трійця - з 14 до 17 години за місцем його проживання за відсутності матері з правом відвідування культурно-масових, спортивних, розважальних та оздоровчих закладів із поверненням дитини після побачень до місця проживання матері. Дозволено йому (ОСОБА_3) самостійно організовувати та проводити на території України оздоровлення доньки ОСОБА_6 двічі на рік у період шкільних канікул, але не більше 12 днів кожного разу.

На підставі вищевказаного рішення апеляційного суду Чернівецької області Шевченківським районним судом м. Чернівці 23 жовтня 2014 року виданий виконавчий лист № 727/10594/13-ц, який пред'явлено до виконання.

Після відкриття виконавчого провадження виконавчий лист знаходився спочатку у Шевченківському, а у подальшому - у Першотравневому відділі державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції.

Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 27 квітня 2016 року визнано неправомірною та скасовано постанову старшого державного виконавця Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції ЧабанГ.Ю. від 22 січня 2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання виконавчого листа від 23 жовтня 2014 року №727/10594/13-ц, виданого Шевченківським районним судом м. Чернівці на виконання рішення апеляційного суду Чернівецької області від 15 жовтня 2014 року. Зобов'язано відділ державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції вирішити питання про відкриття виконавчого провадження.

На виконання вищевказаної ухвали апеляційного суду Чернівецької області від 27 квітня 2016 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Корчинським A.M. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 19 травня 2016 року

Враховуючи встановлений апеляційним судом Чернівецької області графік побачень із дитиною, з 26 травня 2016 року мало відбутися чотири побачення з донькою. Однак вони не відбулося.

Вважаючи дії державного виконавця Корчинського A.M. незаконними і протиправними, просив задовольнити його скаргу.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 14 вересня 2016 року, у задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (1402-19) Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна підлягає не задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України (1618-15) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що 19 травня 2016 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 727/10594/13-ц, виданого 23 жовтня 2014 року Шевченківським районним судом м. Чернівці про зобов'язання ОСОБА_8 не чинити перешкод ОСОБА_3 у спілкуванні з донькою ОСОБА_6, яким також визначено участь ОСОБА_3 у вихованні доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом встановлення системних побачень із дитиною першої та третьої суботи місяця з 14 до 18 годин, перший та третій вівторок місяця, другий та четвертий четвер місяця з 15 до 18 годин, а також щорічно у день народження дитини 7 грудня, на Новий рік 1 січня, у дні релігійних свят -Різдво Христове, Великдень, Трійця - з 14 до 17 годин за місцем проживання позивача за відсутністю матері з правом відвідування культурно-масових, спортивних, розважальних та оздоровчих закладів із поверненням дитини після побачень до місця проживання матері.

Дозволено ОСОБА_3 самостійно організовувати та проводити на території України оздоровлення доньки ОСОБА_6 двічі на рік у період шкільних канікул, але не більше 12 днів кожного разу.

Згідно з зазначеним вище виконавчим листом побачення батька та дитини мали відбутися 04 червня 2016 року, 07 та 09 червня 2016 року, проте не відбулися.

Згідно зі ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 17 Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Із матеріалів справи вбачається, що 19 травня 2016 року державним виконавцем відповідно до ст. 25 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої надіслані сторонам виконавчого провадження.

06 червня 2016 року з Шевченківського районного суду м. Чернівці на адресу відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції надійшла скарга ОСОБА_8 на дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження.

09 червня 2016 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці скасовано постанову державного виконавця від 19 травня 2016 про відкриття виконавчого провадження

Вищевказана ухвала не набрала законної сили, оскільки ОСОБА_3 була подана апеляційна скарга.

12 липня 2016 року державним виконавцем направлено вимогу сторонам виконавчого провадження про те, що 16 липня 2016 о 14 год. 00 хв. та 19 липня 2016 о 15 год. )) хв. буде проводитися перевірка виконання рішення суду за адресою стягувача ОСОБА_3, а саме: АДРЕСА_1.

21 липня 2016 року державним виконавцем призначено повторно перевірку виконання рішення суду із залученням органів опіки і піклування, яке призначено на 28 липня 2016 о 15:00 год, що підтверджується вимогою № 9831 від 21 липня 2016 року та постановою від 21 липня 2016 року ВП № 51114733.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_3, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов обґрунтованого висновку про те, що дії Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області є правомірними та ґрунтуються на положеннях діючого законодавства України.

При цьому, суд правильно вважав, що державний виконавець не допустив порушення вимог Закону України Про виконавче провадження.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами попередніх інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновків судів, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних судових рішень, не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з цими висновками щодо їх оцінки.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 14 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.