Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Мазур Л.М., Завгородньої І.М., Писаної Т.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до комунального підприємства "Святошинське лісопаркове господарство" про відшкодування шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою представником Морозом Віктором Павловичем, на рішення Апеляційного суду м. Києва від 16 березня 2016 року та касаційною скаргою комунального підприємства "Святошинське лісопаркове господарство" на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 грудня 2015 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 16 березня 2016 року,

У березні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом, який уточнила в процесі розгляду справи, та остаточно просила стягнути з комунального підприємства "Святошинське лісопаркове господарство" (далі - КП "Святошинське лісопаркове господарство") на її користь 123 313 грн 58 коп. спричиненої матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження її автомобіля, а також 55 068 грн моральної шкоди,з урахуванням вартості проведення судової експертизи в сумі 5 460 грн.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 посилалася на те, що 31 січня 2015 року сталась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), а саме: на дорозі з смт. Коцюбинське - 400 метрів до просп. Академіка Палладіна, на проїзну частину дороги на два автомобілі, які рухались (на її автомобіль та автомобіль під керуванням ОСОБА_7.), впало дерево, пошкодивши при цьому вказані автомобілі.

З листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16 лютого 2015 року № 057028-2459 вбачається, що відповідно до бази даних міського земельного кадастру земельні ділянки (коди ділянок НОМЕР_1 та НОМЕР_2) площами 43 154,72 кв. м та 70 623,54 кв. м на пр-ті Академіка Палладіна у Святошинському районі м. Києва обліковуються за КП "Святошинське лісопаркове господарство".

Посилаючись на те, що відповідно до довідки ВДАЇ з обслуговування Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві належний їй автомобіль марки "КІА", д.н.з НОМЕР_3, внаслідок ДТП отримав механічні пошкодження, розмір яких згідно з калькуляцією товариства з обмеженою відповідальністю "Промавтотехсервіс" від 18 березня 2015 року № КА-0003424, становив 140 447 грн 88 коп., а проведення діагностичних робіт становило 228 грн.; крім того, внаслідок ДТП у неї було діагностовано гострий стресовий розлад та цервікокраніалгія та було призначено лікування, у зв'язку із чим розмір моральної шкоди вона оцінила у 55 068 грн, позивачка просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25 грудня 2015 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з КП "Святошинське лісопаркове господарство" на користь ОСОБА_4 123 313 грн 58 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, 30 000 грн у відшкодування моральної шкоди та 5 460 грн - вартість проведеної експертизи.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 16 березня 2016 року апеляційну скаргу КП "Святошинське лісопаркове господарство" задоволено частково, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 грудня 2015 року змінено, зменшено розмір стягнутої з КП "Святошинське лісопаркове господарство" на користь ОСОБА_4 моральної шкоди з 30 000 грн до 5 000 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - адвокат Мороз В.П., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі КП "Святошинське лісопаркове господарство", мотивуючи свої доводи порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню з таких підстав.

За вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позов в частині стягнення матеріальної шкоди, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст.ст. 57, 212 ЦПК України), правильно встановили характер правовідносин сторін у справі, застосувавши норми матеріального права, які їх регулюють, та виходили з доведеності позивачкою суми фактичних витрат на ремонт пошкодженого автомобіля у розмірі 123 313 грн 58 коп. (а. с. 39-41), яка не була спростована відповідачем, а тому врахувавши положення ст. 4 Статуту КП "Святошинське лісопаркове господарство" та вимоги ст. ст. 2, 5 Правил "Про затвердження санітарних правил в лісах України", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 555 (555-95-п) , дійшли обґрунтованого висновку про стягнення вказаної матеріальної шкоди саме з відповідача.

Відхиляючи доводи відповідача щодо пошкодження автомобіля позивачки у зв'язку із недотриманням нею дистанції з іншим автомобілем, а не внаслідок падіння дерева, суди попередніх інстанцій вмотивовано виходили з того, що характер пошкоджень належного позивачці автомобіля відповідає обставинам справи; при цьому судами правильно відхилено твердження відповідача про завдання матеріальної шкоди позивачці внаслідок непереборної сили у вигляді сильного вітру, а не з вини комунального підприємства, оскільки такі є припущенням, а відповідно до п. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди, врахувавши конкретні обставини справи, характер правопорушення, глибину та тривалість завданих позивачці фізичних і душевних страждань, та керуючись принципами розумності, виваженості і справедливості, дійшов обґрунтованого висновку, що моральна шкода, визначена експертом за результатами проведення судово-психологічної експертизи від 12 серпня 2015 року, та стягнута судом першої інстанції у розмірі 30 000 грн, є завищеною, а тому підлягає зменшенню до 5 000 грн.

Докази та обставини, на які посилаються заявники в касаційних скаргах, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій і додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційних скарг не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявників з висновками суду попередньої інстанції щодо їх оцінки.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником Морозом Віктором Павловичем, та касаційну скаргу комунального підприємства "Святошинське лісопаркове господарство" відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 грудня 2015 року в частині, яка не змінена судом апеляційної інстанції, та рішення Апеляційного суду м. Києва від 16 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.