Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Калашнікової О.В., Горбатюка С.А., Єрьоміна А.В.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року у справі № 876/1692/17 (№ 442/4956/16-а) за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил, -

У липні 2016 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Львівської митниці ДФС, в якому просив скасувати постанову про порушення митних правил № 1687/20909/16 від 20 травня 2016 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст. 470 Митного кодексу України, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500 гривень

Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною, оскільки вивезти транспортний засіб у строки визначені ст. 95 МК України він не мав змоги в силу обставин, що виключали можливість його своєчасного доставлення до митного органу, а саме - необхідність проведення ремонту автомобіля. Зазначає, що транспортні засоби особистого користування при в'їзді на територію України не є товарами, а класифікуються як окрема категорія - транспортний засіб особистого користування, відповідальність за порушення яким правил транзиту чинним МК України (4495-17) не передбачена.

Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 грудня 2016 року позовні вимоги задоволені.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року скасоване рішення суду першої інстанції та відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленим у справі рішенням ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що 05.05.2016 року старшим державним інспектором ВМО № 4 митного поста Мостиська Львівської митниці ДФС складено протокол відносно позивача про порушенням митних правил № 1687/20909/16. В даному протоколі зазначено, що 10.11.2015 року близько 16:46 хв. через митний пост "Мостиська" Львівської митниці ДФС було ввезено на митну територію України автомобіль марки "СІTROEN XANTIA" реєстраційний номер KNT00741 без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк передбачений ст. 95 МК України для автомобільного транспорту -10 діб (в разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці 5 діб). Одночасно було встановлено відсутність в ПІК "Інспектор-2006" та ЄАІС ДМС України інформації про вивезення з митної території України вказаного автомобіля, або його поміщення в інший митний режим, станом на 05.05.2016 року.

На підставі вказаного протоколу 20.05.2016 року заступником начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби України ОСОБА_2, винесено постанову про порушення митних правил №1687/20909/16, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 470 МК України, де зазначено, що порушник перевищив більше ніж на десять діб, встановлений ч. 1 ст. 95 МК України строк доставки вищевказаного товару автомобіля, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу розміром п'ятсот неоподаткованих мінімум доходів громадян на суму 8500 грн.

Також судами встановлено, що 14.12.2015 року близько 14 год. мало місце ДТП за участі автомобіль марки "СІTROEN XANTIA" реєстраційний номер KNT00741, внаслідок якої даний автомобіль отримав технічні пошкодження та був поміщений на арешт майданчик. Відомості по даному факту внесені до ЄРДР за № 12015140180000954 від 15.12.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

Факт несправності автомобіля та перебування такого в ремонті підтверджено довідкою від 14.12.2015 року, виданого СПД ОСОБА_3 про те, що спірний транспортний засіб по його зверненню від 17.11.2015 року на СТО м. Дрогобич, вул. Гайдамацька (акт виконаних робіт № 362 від 14.12.2015 року).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з доведення позивачем існування обставин непереборної сили, які перешкоджали йому вивезти транспортний засіб за межі митної території України у встановлений строк.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 допустив перевищення встановленого ст. 95 МК України строку доставки транспортного засобу комерційного призначення на десять діб, що є підставою для накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 90 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МК України (4495-17) ), транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п.57 ст. 4 МК України товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі;

На підставі ч.2 ст. 181 Цивільного кодексу України від 16.01.2003, № 435-IV рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Відповідно п.60 ст. 4 МК України транспортні засоби особистого користування - наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно;

Згідно п.3 ч.1 ст. 93 МК України, - товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного ст. 95 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 470 МК України, перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 95 МК України встановлено строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту; зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

За правилами ч. 2 ст. 95 МК України до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається:

1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу;

2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення);

3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Таким чином, у вищезазначених нормах МК України (4495-17) законодавцем чітко передбачені строки на в'їзд і виїзд транзитних транспортних засобів, а також відповідальність особи за їх порушення.

Відповідно до ст. 460 МК України вчинення порушення митних правил передбачених зокрема, статтею 470, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Відповідно до ст. 524 МК України справа про порушення митних правил розглядається за місцезнаходженням органу доходів і зборів, посадові особи якого здійснювали провадження у цій справі.

Судами встановлено, що постановою Львівської митниці ДФС № 1687/20909/16 від 20.05.2016 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.3 ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. за порушення строків транзитного перевезення встановлених ст. 95 МК України більше ніж на 10 діб.

Позивач, в порушення вимог ст. 95 МК України, більше ніж на десять діб перевищив строк доставки транспортного засобу, який згідно ст. 321 МК України, перебуває під митним контролем та митне оформленням якого не закінчене, про будь-які обставини, які цьому перешкодили, митницю не повідомив, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.3 ст. 470 МК України, внаслідок чого, останнього було законно притягнуто до адміністративної відповідальності оскаржуваною постановою, яка винесена уповноваженою особою (ст. 522, 523 МК України), у встановлені строки, з дотриманням вимог територіальної підвідомчості (ст. 524 МК України) та відповідно до положень ст. 526 МК України.

За встановлених судами обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, оскільки він перевищив встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки до митниці транспортного засобу більше ніж на десять діб.

При цьому, судом апеляційної інстанції обґрунтовано відхилене посилання позивача на те, що надані ним на підтвердження факту поломки автомобіля документи, дають підстави для висновку про обставини непереборної сили, які існували на час вчинення ним порушення, оскільки позивачем відповідно до вимог ст. 192 МК України не було повідомлено митний орган про обставини події та місцезнаходження транспортного засобу, а також не було додано жодного належного доказу, який би підтвердив факт настання дії непереборної сили, та може бути безумовною підставою для звільнення від адміністративної відповідальності передбаченої за порушення митних правил.

Окрім вказаного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що про безпідставність посилання позивача на факт аварії, яка сталася 14.12.2015 року близько 14 год. за участі автомобіль марки "СІTROEN XANTIA" реєстраційний номер KNT00741 свідчить і те, що зважаючи на дату ввезення вказаного транспортного засобу (10.11.2015 р.) позивачем був перевищений строк доставки до митниці транспортного засобу більше ніж на десять діб вже станом на 21.11.2015 року, тобто до настання дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.