Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О., суддів: Дем'яносова М.В., Леванчука А.О., Маляренка А.В., Ситнік О.М., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до комунального підприємства "Бродиводоканал" про стягнення недонарахованої та невиплаченої заробітної плати, за касаційною скаргою комунального підприємства "Бродиводоканал" на рішення апеляційного суду Львівської області від 3 березня 2016 року,

У вересні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства "Бродиводоканал" (далі - КП "Бродиводоканал") про стягнення на його користь недонарахованої та невиплаченої заробітної плати у сумі 61 002 грн 26 коп., а також 19 731 грн 60 коп. на відшкодування моральної шкоди.

Позивач посилався на те, що з 20 травня 1994 року він працює у КП "Бродиводоканал", з 1 липня 1998 року - перебуває на посаді інженера з експлуатації машинно-тракторного парку. Наказом відповідача від 25 січня 2012 року № 06/1 машинно-тракторний парк було перейменовано у дільницю автомобільно-технічної експлуатації, а посаду інженера з експлуатації машинно-тракторного парку змінено на посаду механіка дільниці автомобільно-технічної експлуатації та встановлено посадовий оклад у розмірі 2 440 грн 44 коп. з 1 січня 2012 року.

Позивач вважав, що адміністрація підприємства встановила посадовий оклад з порушенням вимог КЗпП України (322-08) та Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР) , оскільки про зміну назви професії та зменшення посадового окладу його не було попереджено за два місяці; переведення проведено заднім числом - з 4 січня 2015 року, а наказ - від 25 січня 2012 року, чим порушено вимоги ст. 32 КЗпП України; розмір посадового окладу встановлено з порушенням. Зокрема, позивач зазначав, що заробітна плата повинна нараховуватися та виплачуватися відповідно до умов територіальної угоди, укладеної між Львівською обласною державною адміністрацією, обласною організацією роботодавців та профспілковими об'єднаннями Львівської області на 2012- 2014 роки. У зв'язку із тим, що заробітна плата йому ненараховувалася і невиплачувалася відповідно до умов указаної територіальної угоди, то сума, яку повинен відшкодувати йому відповідач, становить 61 002 грн 26 коп. Крім того, позивач вважав, що такими неправомірними діями відповідача йому було завдано моральну шкоду, яку він оцінив у 19 731 грн 60 коп.

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 25 грудня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 3 березня 2016 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні недонарахованої і невиплаченої заробітної плати скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення у справі про часткове задоволення цих позовних вимог. Стягнуто з КП "Бродиводоканал" на користь ОСОБА_5 невиплачену заробітну плату у розмірі 61 002 грн 26 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі КП "Бродиводоканал" просить скасувати рішення, ухвалене судом апеляційної інстанції, і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII"Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини справи, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд апеляційної інстанції правильно виходив із встановлених у справі обставин, які свідчать про те, щоОСОБА_5 з 20 травня 1994 року працював у КП "Бродиводоканал". З 1 липня 1998 року працював на посаді інженера з експлуатації машинно-тракторного парку. З 4 січня 2011 року наказом № 05 йому було встановлено посадовий оклад у розмірі 2 648 грн. 25 січня 2012 року наказом № 06/1 машинно-тракторний парк перейменовано в дільницю автомобільно-технічної експлуатації, а посаду інженера з експлуатації машинно-тракторного парку на механіка дільниці автомобільно-технічної експлуатації і встановлено посадовий оклад у розмірі 2 440 грн 44 коп. з 1 січня 2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про оплату праці" організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на національному рівні; галузевих (міжгалузевих), територіальних угод; колективних договорів; трудових договорів.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

У 2012 році між Львівською обласною державною адміністрацією, Львівським обласним об'єднанням організацій роботодавців та об'єднанням профспілок Львівщини було укладено територіальну угоду на 2012-2014 роки. Положення цієї територіальної угоди містять ширші гарантії для працівників щодо формування тарифної системи оплати праці ніж умови, що містяться у колективному договорі на 2012 рік, що діє на КП "Бродиводоканал".

Так, у розділі "Оплата праці" колективного договору КП "Бродиводоканал" з 2012 по 2015 роки включно, передбачено, що сторона власника зобов`язується згідно територіальної угоди між Львівською обласною державною адміністрацією, об`єднанням роботодавців та профспілковими об`єднаннями Львівської області встановити схеми посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців підприємства, що формуються виходячи з мінімальної заробітної плати.

КП "Бродиводоканал" було взято на себе зобов'язання, зокрема, щодо дотримання вимог територіальної угоди при нормуванні і оплаті праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та інше), визначення умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці.

Вирішуючи спір, апеляційний суд належним чином дослідив усі обставини у справі та наявні у справі докази і відповідно до ст. ст. 60, 212, 303 ЦПК України надавши їм належну оцінку дійшов обґрунтованого висновку про підставність і доведеність заявлених позивачем, оскільки як встановлено судом, відповідачем не вірно проводився розрахунок заробітної плати позивача, а тому виходячи із територіальної угоди, в якій наведено формулу розрахунку заробітної плати механіка, суд вирішив питання щодо стягнення на його користь з відповідача недонарахованої та невиплаченої заробітної плати у розмірі 61 002 грн 26 коп.

Такий висновок апеляційного суду відповідає встановленим у справі обставинам та вимогам закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими й правильність вищезазначених висновків суду не спростовують. За таких обставин рішення апеляційного суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу комунального підприємства "Бродиводоканал" відхилити.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 3 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.