Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого суддів: Ткачука О.С., Гримич М.К., Кафідової О.В., Іваненко Ю.Г., Умнової О.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про захист прав споживача та відшкодування збитків, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 17 лютого 2016 року,

У серпні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") та просив суд стягнути з відповідача на його користь борг з урахуванням індексу інфляції, 3 % річних та пеню за прострочення суми вкладу.

Заочним рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 лютого 2016 року позов ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на користь ОСОБА_6 втрати пов'язані з інфляційними процесами у розмірі 2 653 грн 94 коп. та 3 % річних у розмірі 25 грн 01 коп.

У задоволенні позову у частині стягнення пені за період прострочення повернення вкладу а також відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на користь держави судовий збір у розмірі 487 грн 20 коп.

Не погоджуючись із даним рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 17 лютого 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 на заочне рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 лютого 2016 року залишено без руху та надано строк для сплати судового збору.

У лютому 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 17 лютого 2016 року, у якій він просив скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 04 березня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 на заочне рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 лютого 2016 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 17 лютого 2016 року, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково на таких підставах.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху та надаючи строк для усунення недоліків апеляційної скарги ОСОБА_6, апеляційний суд виходив з того, що ним під час подачі апеляційної скарги на заочне рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 лютого 2016 року не сплачено судовий збір.

Однак погодитися з таким висновком суду апеляційної інстанції не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм процесуального права.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом про захист прав споживачів та відшкодування збитків, посилаючись у тому числі і на Закон України "Про захист прав споживачів" (1023-12) .

Не погоджуючись із заочним рішенням місцевого суду, позивач у лютому 2016 року звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій також вказував про звільнення його від сплати судового збору відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів".

Статтею 5 Закону Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (3674-17) (далі - Закон № 3674-VI (3674-17) ) визначено пільги щодо сплати судового збору, відповідно до якої від його сплати звільняються позивачі за подання окремих позовів, а також деякі категорії осіб, визначені законом, незалежно від виду позову.

При цьому позивачі, які звільнені від сплати судового збору при пред'явленні окремих позовів, і деякі категорії осіб незалежно від виду позову звільняються від сплати судового збору не лише при пред'явленні позову, а й при поданні апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами та Верховним Судом України.

Оскільки стаття 5 Закону № 3674-VI не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, то при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, наприклад, статтею 22 Закону України від 22 травня 1991 року № 1023-XII "Про захист прав споживачів".

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп2007 (va11p710-07) зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України (1618-15) , де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.

Отже, висновок суду апеляційної інстанції про залишення без руху апеляційної скарги з підстав не сплати судового збору, є передчасним, суперечить чинному законодавству та перешкоджає подальшому провадженню в справі щодо існуючого спору.

З урахуванням викладеного ухвалу суду апеляційної інстанції не можна вважати законною та обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню, проте без передачі справи на розгляд до апеляційного суду, оскільки ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 04 березня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 на заочне рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 лютого 2016 року визнано неподаною та повернуто заявнику. Однак позивачем вказана ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги не оскаржена в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 17 лютого 2016 року скасувати без передачі справи до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.