Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Мазур Л.М., Завгородньої І.М., Попович О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, житлової комісії Київського гарнізону, начальника Київського гарнізону, Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 06 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 23 червня 2016 року,

У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, житлової комісії Київського гарнізону, начальника Київського гарнізону, Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України щодо невключення позивача та членів його сім'ї до списку розподілу постійного жилого приміщення у гарнізоні м. Києва протягом двох років з дня взяття на квартирний облік з врахуванням категорії пільги - "позачерговий" з 15 листопада 2012 року;

- зобов'язати Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України та комісію Київського гарнізону скласти список осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень за встановленою формою (додаток 11 Інструкції) та з включенням до цього списку у позачерговому порядку інвалідів Великої Вітчизняної війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб, які згідно з ст. 46 Житлового кодексу України мають переважне право на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків, який розмістити на веб-сайті МО України і мережі Інтернет;

- зобов'язати Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України включити позивача та членів його сім'ї до списку розподілу постійного жилого приміщення у гарнізоні м. Києва з числа новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільняємого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб в межах норм та санітарних і технічних вимог, встановлених, ст. ст. 47, 50 Житлового кодексу України, при першому розподілі цього житла;

- зобов'язати житлову комісію Київського гарнізону погодити рішення Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України про забезпечення позивача та членів його сім'ї житловим приміщенням для постійного проживання в м. Києві з числа новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільняємого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб в межах норм та санітарних і технічних вимог, встановлених ст. ст. 47, 50 Житлового кодексу України;

- зобов'язати начальника Київського гарнізону погодити список розподілу позивачу та членам його сім'ї постійного жилого приміщення в м. Києві з числа новозбудованого, виключеного зі службового, вивільняємого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб в межах норм та санітарних і технічних вимог, встановлених ст. ст. 47, 50 Житлового кодексу України;

- зобов'язати Міністерство оборони України затвердити список розподілу позивачу та членам його сім'ї постійного жилого приміщення в м. Києві з числа новозбудованого, виключеного зі службового, вивільняємого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб в межах норм та санітарних і технічних вимог, встановлених ст. ст. 47, 50 Житлового кодексу України;

- витребувати у Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України: список осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень (додаток 11); наказ щодо призначення відповідальних осіб за ведення списку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень, та внесення до нього змін і доповнень; положення про Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України, чинне на час виникнення спірних правовідносин.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 06 травня 2016 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_4 з підстав, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК України.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23 червня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 06 травня 2016 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

За вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, розглянувши касаційну скаргу на ухвалу суду, суд касаційної інстанції відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом прийнято ухвалу з додержанням вимог закону.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що предметом цього спору є визнання протиправною бездіяльність Київського квартино-експлуатаційного управління Міністерства Оборони України щодо невключення позивача та членів його сім'ї до списку розподілу постійного жилого приміщення у гарнізоні м. Києва протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а також зобов'язання включити позивача та членів його сім'ї до списку розподілу постійного жилого приміщення у гарнізоні м. Києва, що, в свою чергу, вже було предметом розгляду судом першої інстанції, за результатами якого було ухвалено рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2015 року про відмову у задоволенні позову, яке набрало законної сили.

Таким чином суд дійшов обґрунтованого висновку, що є рішення суду про відмову в задоволенні позову, яке набрало законної сили, у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а тому у відкритті провадження слід відмовити.

Відхиляючи доводи заявника про те, що у цьому позові, поданому 28 квітня 2016 року, позивачем заявлені нові вимоги, оскільки з'явилися нові обставини у справі та порушення його права триває, суди попередніх інстанцій вмотивовано зазначили, що по своїй суті нові обставини, на яких наголошує позивач, та нові вимоги становлять той самий предмет спору, за результатами розгляду якого вже є рішення суду.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Таким чином доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних ухвал, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо їх оцінки.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 06 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 23 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.