Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Маляренка А.В, Ситнік О.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області до ОСОБА_4, Анадольської сільської ради Хотинського району Чернівецької області, відділу Держгеокадастру у Хотинському районі Чернівецької області про скасування рішення ради, державного акта та визнання права власності на земельну ділянку,за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Чернівецької області від 1 червня 2016 року та додаткове рішення цього ж суду від 9 червня 2016 року,

У січні 2016 року регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області звернулося до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 16 вересня 1999 року між ним та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу № КП-206-НБ об'єкта незавершеного будівництва - дитячої установи, що розташована у с. Анадоли Хотинського району Чернівецької області, на земельній ділянці площею 0,60 га. Договір було посвідчено приватним нотаріусом Хотинського районного нотаріального округу ОСОБА_5

Позивач стверджував, що зазначений об'єкт незавершеного будівництва відчужувався без земельної ділянки, оскільки чинним на момент укладення договору купівлі-продажу Положенням про порядок приватизації об'єктів незавершеного будівництва, затвердженим наказом Фонду Державного майна України від 6 січня 1999 року № 17 (z0099-99) та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 лютого 1999 року № 99/3392 (z0099-99) , не передбачався продаж земельних ділянок під об'єктами приватизації. У зв'язку з цим покупець ОСОБА_4 самостійно вирішував питання оформлення земельної ділянки.

У пункті 1 рішення Анадольської сільської ради 11 сесії XXIII скликання від 4 жовтня 200 року зазначено про те, що ОСОБА_4 дозволено бути забудовником даного об'єкту і надано для будівництва індивідуального жилого будинку земельну ділянку площею 0,25 га в АДРЕСА_1

У подальшому ОСОБА_4 на підставі рішення XX сесії V скликання Анадольської сільської ради від 29 грудня 2009 року № 155 було отримано державний акт від 25 травня 2010 року серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку під об'єктом приватизації площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Позивач стверджував, що ОСОБА_4 не виконав взятих на себе договірних зобов'язань за договором купівлі-продажу від 16 вересня 1999 року № КП-206-НБ (зі змінами) щодо завершення будівництва об'єкта та введення його в експлуатацію в термін до 16 вересня 2012 року.

У зв'язку з цим вони звернулися до суду з позовом, який рішенням господарського суду Чернівецької області від 9 січня 2013 року було задоволено та розірвано договір купівлі-продажу від 16 вересня 1999 року № КП-206-НБ, укладений з відповідачем ОСОБА_4 та зобов'язано останнього повернути об'єкт приватизації у державну власність за актом приймання-передачі відповідно до Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації.

Наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області від 10 вересня 2015 року № 228-П повторно приватизовано об'єкт незавершеного будівництва державної власності - дитячу установу у с. Анадоли Хотинського району Чернівецької області та повернуто її у державну власність. Разом із цим наказом було визначено спосіб приватизації вказаного об'єкта приватизації - продаж на аукціоні разом із земельною ділянкою.

З метою проведення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва (дитячої установи) 2 жовтня 2015 року на їхнє замовлення Хотинським комунальним районним бюро технічної інвентаризації було виготовлено технічний паспорт на вказаний об'єкт. Однак, наявність акта на право власності на земельну ділянку від 25 травня 2010 року серії НОМЕР_1, виданого на підставі рішення XX сесії V скликання Анадольської сільської ради від 29 грудня 2009 року № 155 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011082000026, унеможливило подання державним органом приватизації такого документа та, відповідно, перешкодило у здійсненні реєстрації за державою в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області права власності на об'єкт незавершеного будівництва - дитячої установи в с. Анадоли Хотинського району Чернівецької області.

Ураховуючи той факт, що земельна ділянка площею 0,25 га під об'єктом незавершеного будівництва державної власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 25 травня 2010 року серії НОМЕР_1 продовжує перебувати у власності ОСОБА_4 після розірвання договору купівлі-продажу від 16 вересня 1999 року № КП-206-НБ, регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області виконуючи повноваження власника щодо вказаного вище об'єкта незавершеного будівництва, не може реалізувати своє право власності щодо нерухомого майна, яке за рішенням суду повернуто у державну власність, а також забезпечити виконання управлінського рішення щодо приватизації цього об'єкта разом із земельною ділянкою, що порушує законні права та інтереси держави, а тому позивач просив про скасування рішення XX сесії V скликання Анадольської сільської ради від 29 грудня 2009 року № 155 в тій частині, на підставі якої ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га від 25 травня 2010 року серії НОМЕР_1; скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га від 25 травня 2010 року серії НОМЕР_1, та його реєстрацію в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 011082000026; визнати право власності за державою в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області на земельну ділянку площею 0,25 га під об'єктом незавершеного будівництва, розташованого по АДРЕСА_1,за кадастровим номером НОМЕР_2.

Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 11 квітня 2016 року у задоволенні позову регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 1 червня 2016 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області до ОСОБА_4, Анадольської сільської ради Хотинського району Чернівецької області, відділу Держгеокадастру у Хотинському районі Чернівецької області про скасування рішення ради та державного акта на право власності на земельну ділянку скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення. Визнано незаконним та скасовано рішення 20 сесії Анадольської сільської ради Хотинського району Чернівецької області 5 скликання від 29 грудня 2009 року № 155 в частині передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,25 га, що розташована по АДРЕСА_1. Визнано недійсним державний акт від 25 травня 2010 року серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, що розташована по АДРЕСА_1, виданий на ім'я ОСОБА_4 В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Додатковим рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 9 червня 2016 року вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення та додаткове рішення, ухвалені судом апеляційної інстанції, і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII"Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Статтею ст. 155 Земельного кодексу України (далі - ЗК України (2768-14) ) також передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

При цьому частинами 1, 2 ст. 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частини 3 цієї статті ЗК України (2768-14) захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд апеляційної інстанції правильно виходив із встановлених у справі обставин та наявних доказів, які свідчать про те, що рішенням 20 сесії Анадольської сільської ради Хотинського району Чернівецької області 5 скликання від 29 грудня 2009 року № 155 було передано у власність відповідачу ОСОБА_4 земельну ділянку, яка розташована по АДРЕСА_1, у порушення особливого порядку набуття права власності на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, а тому наявні підстави для визнання цього рішення сільської ради незаконним та його скасування. Виходячи із цього підлягає визнанню недійсним і державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га від 25 травня 2010 року серії НОМЕР_1, який був виданий на підставі цього рішення сільської ради.

Отже, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що, ухвалюючи оскаржуване у справі судове рішення, суд апеляційної інстанції з дотриманням вимог ст. ст. 213, 214, 303, 316 ЦПК України правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області про визнання незаконним та скасування рішення ради та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.

Також є таким, що відповідає вимогам п. 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України і додаткове рішення суду апеляційної інстанції про розподіл судових витрат.

Наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими і правильність вищезазначених висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин рішення та додаткове рішення апеляційного суду слід залишити без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення апеляційного суду Чернівецької області від 1 червня 2016 року та додаткове рішення апеляційного суду Чернівецької області від 9 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.