Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Іваненко Ю.Г., Висоцької В.С., Фаловської І.М., розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вищий навчальний заклад "Східноєвропейський університет економіки і менеджменту", про стягнення збитків, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 на рішення Апеляційного суду Черкаської області від 10 листопада 2015 року,

У березні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, обґрунтовуючи який вказував, що 02 жовтня 2008 року ним сплачено грошові кошти в сумі 250 290 грн, що є еквівалентом 51 500 доларів США, за придбання відповідачем ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_1 згідно з договором купівлі-продажу, укладеним між ОСОБА_7 та ОСОБА_5

02 жовтня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір зобов'язання, за умовами якого ОСОБА_5 зобов'язався до 01 жовтня 2018 року виконувати функціональні обов'язки за контрактом від 01 жовтня 2008 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вищий навчальний заклад "Східноєвропейський університет економіки і менеджменту" (далі - ТОВ "ВНЗ "Східноєвропейський університет економіки і менеджменту").

Пунктом 5 договору зобов'язання передбачено, що у разі невиконання ОСОБА_5 в строк, обумовлений контрактом, своїх зобов'язань, він передає йому квартиру, або повертає гроші згідно з договором купівлі-продажу від 02 жовтня 2008 року.

01 жовтня 2008 року між ОСОБА_5 та ТОВ "ВНЗ "Східноєвропейський університет економіки та менеджменту" був укладений контракт, за умовами якого ОСОБА_5 був прийнятий на посаду завідуючого кафедрою теорії і практики перекладу та компаративістики університету строком на 10 років.

Наказом ректора університету від 21 вересня 2010 року № 101-к контракт з ОСОБА_5 розірвано та звільнено його з посади з 21 вересня 2010 року на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 18 листопада 2011 року зазначений наказ визнано недійсним і скасовано, змінено підставу та формулювання причин звільнення ОСОБА_5 з п. 4 ст. 40 КЗпП України на ч. 3 ст. 38 КЗпП України, встановлено дату звільнення 09 вересня 2010 року.

У добровільному порядку ОСОБА_5 умови договору зобов'язання від 02 жовтня 2008 року щодо повернення квартири або грошей не виконав, у зв'язку з чим ОСОБА_4 09 грудня 2010 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення сплачених ним коштів за придбану квартиру.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 червня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 31 жовтня 2012 року стягнуто з ОСОБА_5 на його користь грошові кошти в сумі 250 290 грн за придбану квартиру.

13 листопада 2012 року Соснівський районний суд м. Черкаси видав виконавчий лист з виконання зазначеного рішення суду і постановою державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 14 листопада 2012 року відкрито виконавче провадження, у ході якого із заробітної плати ОСОБА_5 та за рахунок реалізації майна боржника, на користь ОСОБА_4 перераховано в загальній сумі 244 841 грн 87 коп. з належних до сплати 250 290 грн 00 коп.

Посилаючись на те, що в результаті невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором зобов'язання від 02 жовтня 2008 року йому завдано збитків, оскільки згідно з договором купівлі-продажу квартири позивачем сплачено 250 290 грн, що еквівалентно 51 500 доларів США, але фактично йому повернуто 244 841 грн 87 коп., що є еквівалентом лише 9 822,91 доларів США.

Оскільки для купівлі 41 677,09 доларів США, позивачу необхідно сплатити 954 282 грн 16 коп., позивач просив стягнути з ОСОБА_5 на його користь 983 846 грн 44 коп. у відшкодування завданих йому збитків.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 вересня 2015 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 збитки в сумі 983 846 грн 44 коп.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в сумі 3 654 грн.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 10 листопада 2015 року рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вищий навчальний заклад "Східноєвропейський університет економіки і менеджменту", про стягнення збитків, скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вищий навчальний заклад "Східноєвропейський університет економіки і менеджменту", про стягнення збитків, відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави недоплачений при поданні позовної заяви судовий збір в сумі 3 410 грн 40 коп.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 судові витрати, що складаються з судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, в сумі 4 019 грн 41 коп.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 просить скасувати рішення апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII"Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що договором, укладеним між позивачем та відповідачем, відшкодування шкоди, завданої невиконанням зобов'язання за цим договором не передбачено.

Крім того, апеляційний суд вірно вказав на те, що позовні вимоги стосуються не наслідків невиконання зобов'язання, зміст якого полягає у поверненні відповідачем у разі настання певних подій квартири або сплачених за цю квартиру коштів, а змісту самого зобов'язання - розміру коштів, які підлягають поверненню.

Доводи касаційної скарги щодо не наведення підстав для відмови у задоволенні позову та щодо права позивача на відшкодування збитків на підставі ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 623 ЦК України, є безпідставними та спростовуються встановленими у справі обставинами.

Так, як установлено судами попередніх інстанцій, 02 жовтня 2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був укладений договір зобов'язання, за умовами якого ОСОБА_5 зобов'язався до 01 жовтня 2018 року виконувати функціональні обов'язки за контрактом від 01 жовтня 2008 року між ним та ТОВ "ВНЗ "Східноєвропейський університет економіки і менеджменту", а у разі невиконання цих обов'язків - повернути ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 або сплачені ОСОБА_4 за цю квартиру кошти згідно з договором купівлі-продажу від 02 жовтня 2008 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_5

21 вересня 2010 року контракт з ОСОБА_5 розірвано та звільнено його з посади з 21 вересня 2010 року за п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 18 листопада 2011 року наказ про звільнення ОСОБА_5 визнано недійсним і скасовано, змінено підставу та формулювання причин його звільнення з п. 4 ст. 40 КЗпП України на ч. 3 ст. 38 КЗпП України, встановлено дату звільнення 09 вересня 2010 року.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 червня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 31 жовтня 2012 року стягнуто з ОСОБА_5 на його користь грошові кошти в сумі 250 290 грн за придбану квартиру.

Зазначене рішення суду фактично виконано.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Апеляційного суду Черкаської області від 10 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.