Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О. суддів: Ізмайлової Т.Л., Кадєтової О.І., Євтушенко О.І., Мостової Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" про стягнення коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Львівської області від 23 лютого 2016 року,

У листопаді 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" (далі - ПАТ "Укргазпромбанк") про стягнення коштів, посилаючись на те, що 18 вересня 2014 року між сторонами був укладений договір банківського вкладу, згідно з яким ПАТ "Укргазпромбанк" прийняв грошові кошти у розмірі 12 047,00 євро із процентною ставкою 11 % річних та терміном повернення вкладу 23 вересня 2015 року. Крім того, 15 жовтня 2014 року між вказаними сторонами був укладений ще один договір банківського вкладу на суму 96 189,00 грн із процентною ставкою 24 % річних та терміном повернення 20 жовтня 2015 року.

10 квітня та 06 жовтня 2015 року він звертався до відповідача з претензіями про повернення коштів в сумі 12 047,00 євро та 96 189,00 грн разом із нарахованими процентами, однак Фонд гарантування вкладів фізичних осіб 26 жовтня 2015 року виплатив йому лише частину заборгованості в сумі 200 000,00 грн.

З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідача 256 277,00 грн.

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 24 листопада 2015 року позов ОСОБА_6 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ "Укргазпромбанк" на користь ОСОБА_6 заборгованість в сумі 253 770,00 грн та 2 537,00 грн моральної шкоди, а всього 256 307,00 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні решти позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 23 лютого 2016 року рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 24 листопада 2015 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, та справу направити на новий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд, виходив із того, що ПАТ "Укргазпромбанк", на момент звернення позивача до суду з указаним позовом, перебуває у стадії ліквідації, у зв'язку з чим задоволення вимог кредиторів не може здійснюватися окремо від ліквідаційної процедури банку.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено, що 18 вересня 2014 року між ПАТ "Укргазпромбанк" та ОСОБА_6 був укладений договір банківського вкладу (депозит) "Прибуткова осінь", згідно з яким банк прийняв від вкладника початкову суму вкладу в розмірі 12 047,00 євро, з процентною ставкою 11 % річних та терміном повернення 23 вересня 2015 року.

15 жовтня 2014 року між ПАТ "Укргазпромбанк" та ОСОБА_6 був укладений договір банківського вкладу (депозит) "Максимальний прибуток", згідно з яким банк прийняв від вкладника кошти в розмірі 96 189,00 грн з процентною ставкою 24 % річних та терміном повернення 20 жовтня 2015 року.

10 квітня 2015 року ОСОБА_6 звернувся до банку із заявою про повернення коштів та нарахованих процентів з обох вкладів у повному обсязі.

25 квітня 2015 року ПАТ "Укргазпромбанк" надіслало ОСОБА_6 відповідь на його претензію, в якій зазначено про те, що Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 07 квітня 2015 року прийнято рішення № 70 про запровадження в ПАТ "Укргазпромбанк" тимчасової адміністрації строком на три місяці з 07 квітня 2015 року по 07 вересня 2015 року з призначенням уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Укргазпромбанк". Крім того, йому було повідомлено про те, що під час дії тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів, а також про те, що вказане обмеження не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився та за договорами банківського рахунку вкладників.

Фондом гарантування вкладів фізичних осіб 26 жовтня 2015 року позивачу було виплачено у межах гарантованої суми 200 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Тобто, випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , який є спеціальним законом, що регулює дані правовідносини.

Згідно з пунктом 16 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно з підпунктами 1, 2 частини п'ятої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відповідно до частини другої статті 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшеннюліквідаційної маси.

Якщо на момент ухвалення рішення судом першої інстанції у банку вже було введено тимчасову адміністрацію, це унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

Вказаний правовий висновок узгоджується із правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду України № 6-1123цс16 від 13 червня 2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 70 від 07 квітня 2015 року в ПАТ "Укргазпромбанк" з 07 квітня 2015 року була запроваджена тимчасова адміністрація, а 14 вересня 2015 року, на підставі постанови Правління Національного Банку України, відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_6 не підлягають задоволенню, оскільки на момент ухвалення рішення судом першої інстанції, 24 листопада 2015 року, у банку вже було розпочато процедуру ліквідації банку, що унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

Отже колегія суддів дійшла висновку про те, що відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, у результаті чого ухвалив законне і обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись статтями 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 23 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.