Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Висоцької В.С., Колодійчука В.М., Фаловської І.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Державної казначейської служби України, управління Пенсійного фонду України в м. Вінниця про стягнення моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 22 березня 2016 року,

У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що розмір його пенсії, з урахуванням положень ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", з 1 вересня 2015 року має становити 1 074 грн, однак, відповідачем УПФ України м. Вінниці в порушення зазначених норм здійснюється нарахування та виплата пенсії позивача не в повному обсязі.

Ураховуючи наведене, просив визнати дії УПФ України м. Вінниці протиправними, зобов'язати здійснити нарахування та виплату пенсії з

1 вересня 2015 року у розмірі встановленому законодавством України -

1 074 грн, провести індексацію його пенсії. Також просив відшкодувати за рахунок Держави на його користь моральну шкоду а розмірі 20 000 грн, яка була завдана йому протиправними діями УПФ України м. Вінниці.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29 грудня 2015 року на підставі ст. 122 ЦПК України у відкритті провадження в частині вимог про зобов'язання перерахувати і виплатити пенсію відмовлено, оскільки спір по зазначеній вимозі має вирішуватись в порядку адміністративного судочинства. Зазначеною ухвалою суду було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до УПФ України м. Вінниці, ДКС України про відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 22 березня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для стягнення моральної шкоди з відповідача, оскільки позивачем не доведено вини відповідача та причинний зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача, які є необхідними умовами для відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 1167, 1173 ЦК України, доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 22 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.