Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Іваненко Ю.Г., Кафідової О.В., Савченко В.О., розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Киселівської сільської ради Первомайського району Харківської області про стягнення недоплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, за касаційною скаргою Киселівської сільської ради Первомайського району Харківської області на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 09 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 03 листопада 2015 року,

У лютому 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, мотивуючи його тим, що згідно з розпорядженнями Киселівської сільської ради Первомайського району Харківської області з 20 жовтня по 24 листопада 2014 року вона була призначена на посаду та працювала завідувачем господарства з сумісництвом машиністом по пранню білизни Киселівського дошкільного навчального закладу (ясел-садка) "Малятко" Киселівської сільської ради Первомайського району Харківської області, після чого була звільнена із займаної посади на підставі ст. 38 КЗпП України.

Відповідач, порушивши умови оплати праці при нарахуванні заробітної плати повинен сплатити недоплачену заробітну плату в сумі 395 грн 87 коп., компенсацію за невикористану відпустку 26 грн 36 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні станом на день ухвалення рішення.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 09 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 03 листопада 2015 року, позов задоволено.

Стягнуто з Киселівської сільської ради Первомайського району Харківської області на користь ОСОБА_4 недоплачену заробітну плату у сумі 395 грн 87 коп, компенсацію за невикористану відпустку 26 грн 36 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 6 302 грн 46 коп. разом, 6 724 грн 69 коп.

У касаційній скарзі Киселівська сільська рада Первомайського району Харківської області просить скасувати судові рішення в частині задоволення позову, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що на час звільнення позивачки з нею повний розрахунок по заробітній платі проведено не було та після звільнення позивачка не працювала 138 днів і за цей час підлягає стягненню компенсація у розмірі 6 724,69 грн.

Доводи касаційної скарги про те, що нарахування заробітної плати мало здійснюватися відповідно до ст. 113 КЗпП України, оскільки колективний договір в дитячому садку не укладений та фактично садочок не функціонував за відсутності дітей та проведення поточного ремонту, а також про неправильний розрахунок середньоденного заробітку позивача спростовуються встановленими у справі обставинами.

Так, як установлено судами попередніх інстанцій розрахунки з позивачем були проведені на підставі ст. 113 КЗпП України у розмірі 2/3 тарифної ставки відповідно до розпорядження сільради від 08 січня 2014 року № 3, за яким призупинено тимчасово роботу Киселівського ДНЗ "Малятко" з 09 січня 2014 року до завершення поточного ремонту у приміщеннях садочку і відкриття групи.

Із зазначеним розпорядженням та правилами внутрішнього трудового розпорядку садка, оскільки їх немає, при прийнятті на роботу позивачка ознайомлена не була.

Розпорядженням сільського голови від 24 листопада 2014 року № 134 позивача звільнено за власним бажанням. У розпорядженні зазначено про необхідність провести з ОСОБА_4 розрахунок та виплатити компенсацію за два дні відпустки.

Стаття 34 КЗпП України регламентує тимчасове переведення на іншу роботу у разі простою. Простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Судами попередніх інстанцій не встановлено, що на підприємстві ДЗН "Малятко" на час виконання робіт з проведення поточного ремонту мав місце простій.

Відповідно до Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2011-2015 роки (n0002736-11) (далі - Угода) періоди, впродовж яких у навчальних закладах не здійснюється навчальний процес (освітня діяльність) у зв'язку із санітарно-епідеміологічними, кліматичними чи іншими, не залежними від працівників обставинами, є робочім часом педагогічних та інших працівників. У зазначений час працівники залучаються до навчально-виховної, організаційно-методичної організаційно-педагогічної робіт відповідно до наказу керівника закладу в порядку, передбаченому колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Згідно з п. 5.2.1 Угоди періоди впродовж яких у навчальних закладах не здійснюється навчальний процес у зв'язку із санітарно-епідеміологічними кліматичними чи іншими, незалежними від працівників обставинами, є робочім часом педагогічних та інших працівників.

Пунктом 8.3.3 Угоди передбачено обов'язок забезпечити оплату простою працівників, в тому числі непедагогічним, не з їх вини в розмірі середньої заробітної плати, але не менш тарифної ставки (посадового окладу).

Також, розрахунок грошової компенсації за невикористану відпустку суди обґрунтовано встановили з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" (100-95-п) .

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Киселівської сільської ради Первомайського району Харківської області відхилити.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 09 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 03 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.