Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Ситнік О.М., Демяносова М.В., Ступак О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Болехівської міської ради Івано-Франківської області до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки комунальної власності шляхом демонтажу металевої конструкції, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 квітня 2016 року,

У грудні 2015 року Болехівська міська рада Івано-Франківської області звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що розпорядженням міського голови від 09 квітня 2014 року № 103-р була створена комісія, яка 11 квітня 2014 року склала акт про те, що на тротуарі шириною 1,85 м по АДРЕСА_1 встановлено перед чотирма вікнами металеву огорожу висотою 1,55 м, внаслідок чого перегороджено тротуар на ширину 1,15 м.

Огорожу споруджено шляхом закріплення її огороджувальної конструкції до зовнішніх стін будинку та двох вертикально встановлених на тротуарі металевих труб. Огорожею перед будинком перегороджено територію близько 7 кв. м. Вона перешкоджає безпечному використанню пішоходами тротуару на даній ділянці вулиці, ускладнює умови їх руху.

Відповідачі частково демонтували огорожу, однак на її місці у жовтні 2014 року встановили металеву конструкцію - каркас зовнішніх сходів.

Зазначала, що 18 березня 2015 року комісія міськвиконкому під час обстеження виявила на тротуарі шириною 1,85 м по АДРЕСА_1 встановлену перед його вікнами металеву конструкцію - каркас зовнішніх сходів. Конструкція у вигляді широкого сходового маршу (шириною близько 4 м) з трьома підйомами, виготовлена на висоту облицьованого каменем цоколя будинку, встановлена між будинком та два вертикально встановленими на тротуарі металевими трубами, які залишилися від демонтованої у жовтня 2014 року металевої кованої огорожі на тротуарі.

Посилаючись на те, що відповідачі здійснили самовільне захоплення земельної ділянки по АДРЕСА_1, встановивши на тротуарі металеву конструкцію (каркас зовнішніх сходів), просили зобов'язати їх у місячний термін звільнити самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності (тротуар) біля будинку АДРЕСА_1, шляхом демонтажу металевої конструкції каркасу зовнішніх сходів.

Рішенням Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 17 березня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 квітня 2016 року рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 17 березня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Зобов'язано ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності (тротуар) біля будинку АДРЕСА_1 шляхом демонтажу металевої конструкції каркасу зовнішніх сходів. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судом встановлено, що у березні 2014 року відповідачі на тротуарі перед вікнами будинку АДРЕСА_1 встановили металеву огорожу, яка обмежує простір для нормального, безпечного руху по ньому пішоходами, яку в наступному було замінено на металеву конструкцію - каркас зовнішніх сходів у вигляді широкого сходового маршу з трьома підйомами шириною близько 4 м.

З акта комісії виконкому Болехівської міської ради Івано-Франківської області від 11 квітня 2014 року вбачається, що на тротуарі шириною 1,85 м по АДРЕСА_1 перед вікнами будинку встановлено металеву огорожу висотою 1,55 м, внаслідок чого перегороджено тротуар на ширину 1,15 м. Огорожу споруджено шляхом закріплення її огороджувальної конструкції до зовнішньої стіни будинку та двох вертикально встановлених на тротуарі металевих труб, огорожею перед будинком перегороджено територію площею близько 7 кв. м.

Рішенням Болехівської міської ради від 19 вересня 2014 року було вирішено демонтувати металеву огорожу, що самовільно розміщена на земельній ділянці комунальної власності територіальної громади міста Болехова - на тротуарі по АДРЕСА_1.

Згідно з актом комісії від 18 березня 2015 на місці металевої огорожі на тротуарі шириною 1,85 м встановлено перед вікнами металеву конструкцію - каркас зовнішніх сходів шириною близько 4 м з трьома підйомами, виготовленими на висоту облицьованого каменем цоколя будинку, яку встановлено між будинком та двома вертикально встановленими на тротуарі металевими трубами, які залишилися від демонтованої у жовтні 2014 року металевої кованої огорожі на тротуарі.

12 червня 2015 року Болехівською міською радою Івано-Франківської області прийнято рішення № 15-48/15 про демонтаж металевої конструкції (каркасу зовнішніх сходів), яка знаходиться на тротуарі перед вікнами, забезпечивши таким чином пішоходам можливість безперешкодно рухатися по всій ширині тротуару біля цього будинку.

Звернення позивача про необхідність демонтажу конструкції та надання можливості пішоходам користуватися перед зазначеним будинком тротуаром шириною не менше 1,5 м відповідачами залишено без реагування.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ч. 1 та п. "а" ч. 2 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

ОСОБА_4 є власником квартири № 2 загальною площею 105,5 кв. м, житловою площею 77,5 кв. м по АДРЕСА_1 згідно з договором купівлі-продажу квартири від 25 лютого 1997 року.

Згідно з державного актом на право приватної власності на земельну ділянку від 31 грудня 1997 року, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,1313 га у межах АДРЕСА_1 для обслуговування будинку, господарських споруд та ведення особистого підсобного господарства.

Відповідно до плану зовнішніх меж земельної ділянки, межа приватизованої земельної ділянки від літери "А" до літери "Б" межує із АДРЕСА_1.

З плану топографо-геодезичного знімання території, проведеного ТОВ "Гео-Тех" у 2016 році вбачається, що сходи до будинку розташовані на тротуарі по АДРЕСА_1. Доказів того, що сходи знаходяться в межах земельної ділянки, яка належить ОСОБА_4 на праві власності не надано.

Апеляційний суд, встановивши, що частина тротуару, на якому встановлено металеву конструкцію, у площу приватизованої земельної ділянки не входить, зробив обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог.

Інші доводи касаційної скарги на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують, а зводяться лише до переоцінки доказів.

Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення суду апеляційної інстанції, оскільки судове рішення законне та обґрунтоване.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.