Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С.,

Карпенко С.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_2 про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння за касаційною скаргою ОСОБА_2, поданою представником - ОСОБА_4, на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 грудня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 01 лютого 2017 року,

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаною заявою, посилаючись на те, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 лютого 2014 року витребувано від ОСОБА_3 на його користь автомобіль марки Міtsubishi Gallant, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_1. 12 листопада 2015 року державний виконавець Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції зупинив виконавче провадження у зв'язку з розшуком транспортного засобу. Однак, до цього часу автомобіль не був повернутий стягувачу.

Враховуючи викладене та посилаючись на те, що з вини боржника неможливо виконати рішення суду та повернути майно в натурі, заявник просив змінити спосіб виконання рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 лютого 2014 року та стягнути з ОСОБА_5 вартість автомобіля марки Міtsubishi Gallant, 2008 року випуску.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 01 лютого 2017 року, у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й постановити нову ухвалу про задоволення його заяви.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 лютого 2014 року витребувано від ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 автомобіль марки Міtsubishi Gallant, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_1.

12 листопада 2015 року державний виконавець Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції зупинив виконавче провадження у зв'язку з розшуком транспортного засобу.

Звертаючись із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду, ОСОБА_2 посилався на те, що з вини ОСОБА_3 транспортний засіб не знайдений та йому не повернутий.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Аналогічна норма міститься у ст. 373 ЦПК України.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_2 суди обгрнутовано виходили із того, що задоволення його заяви призведе до фактичної зміни рішення суду по суті та зміни способу захисту, передбаченого ст. 16 ЦК України, що заборонено чинним процесуальним законодавством.

При цьому заявник не довів умисного знищення ОСОБА_3 спірного автомобіля.

Суди дійшли правильного висновку про те, що виконавче провадження не завершено, усі можливості примусового виконання рішення суду про витртебування автомобіля не вичерпані, тому заява ОСОБА_2 про зміну способу і порядку виконання рішення є передчасною.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1829цс15, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції (ст. 335 ЦПК України), висновків судів не спростовують і на законність судових рішень не впливають.

Ураховуючи викладене та положення п. 1 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити ухвали судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, п. 1 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником - ОСОБА_4, відхилити.

Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 грудня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 01 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.