Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Мазур Л.М., Завгородньої І.М., Писаної Т.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" в особі Будівельно-господарського гіпермаркету "Епіцентр-К" в м. Вінниці про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою представником - адвокатом РуденкомОлегом Сергійовичем, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 28 квітня 2016 року,

У липні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив визнати незаконним та скасувати наказ директора Будівельно-господарського гіпермаркету "Епіцентр-К" в м. Винниці товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (далі - ТОВ "Епіцентр К") від 30 квітня 2015 року " 33-к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4".

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 посилався на те, що він у період з 06 жовтня 2010 року до 12 травня 2015 року працював у Будівельно-господарському гіпермаркеті "Епіцентр-К" в м. Вінниці; 30 квітня 2015 року працівник кадрової служби ознайомив його з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності, відповідно до якого 23 березня 2015 року та 02 квітня 2015 року він був відсутній на робочому місці, чим порушив п. 3.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку гіпермаркету "Епіцентр К", параграф ІІ посадової інструкції "Завдання та обов'язки" водія автотранспортних засобів відділу доставки.

Посилаючись на те, що вказаним наказом йому оголошено догану та позбавлено преміальних виплат за результатами роботи за квітень-червень 2015 року, проте обставини, викладені у наказі, не відповідають дійсності, ОСОБА_4 просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 28 квітня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 грудня 2015 року залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - адвокат Руденко О.С., посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення ТОВ "Епіцентр К" на неї, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно із ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

За вимогами ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Згідно із абз. 3 ст. 151 КЗпП України протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст.ст. 57, 212 ЦПК України), правильно встановили характер правовідносин сторін у справі, застосувавши норми трудового права, які їх регулюють, та виходили з того, що на підставі доповідної записки начальника відділу доставки від 23 березня 2015 року про відсутність позивача в межах робочого місця з 10 год. 00 хв. до 10 год. 25 хв. та акта про відмову від надання письмового пояснення від 23 березня 2015 року, а також доповідної записки начальника відділу доставки від 02 квітня 2015 року про відсутність позивача в межах робочого місця з 16 год. 00 хв. до 16 год. 20 хв. та акта про відмову від надання письмового пояснення від 02 квітня 2015 року, наказом від 30 квітня 2015 року № 33-к ОСОБА_4 оголошено догану та позбавлено преміальних виплат за результатами роботи за квітень-червень 2015 року, з яким він був ознайомлений 30 квітня 2015 року (а. с. 49), у зв'язку із чим дійшли обґрунтованого висновку, що застосування дисциплінарної відповідальності до ОСОБА_4 у вигляді догани є правомірною та такою, що не суперечить чинному законодавству.

При цьому судами враховано вимоги п. 2.9 Положення про преміювання працівників ТОВ "Епіцентр К", відповідно до якого при визначенні розміру премій за результатами роботи враховується трудова дисципліна, а також п. 2.12 цього Положення, за змістом якого премія працівника гіпермаркету може бути зменшена у випадку притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку (а. с. 18 - 20), у зв'язку із чим суди дійшли правильного висновку, що позбавлення позивача преміальних виплат за результатами роботи за квітень-червень 2015 року не може бути розцінене як повторне притягнення до дисциплінарної відповідальності за одне й те саме порушення трудової дисципліни.

Судами вмотивовано відхилено доводи заявника про порушення відповідачем строку для притягнення до дисциплінарної відповідальності, визначеного ст. 148 КЗпП України, оскільки за основу для накладення дисциплінарного стягнення був взятий факт залишення робочого місця ОСОБА_4 02 квітня 2015 року, а посилання на довідну записку начальника відділу доставки від 23 березня 2015 року, відповідно до ст. 149 КЗпП України, є аналізом попередньої роботи працівника та доказом повторності порушення трудового розпорядку.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних рішень та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником - адвокатом Руденком Олегом Сергійовичем, відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 28 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.