Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Писаної Т.О., Завгородньої І.М., Мазур Л.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Київська" до ОСОБА_4, яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Київська" на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 09 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 29 березня 2016 року,

У березні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Київська" (далі - ТОВ "Птахофабрика Київська") звернулося до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що товариство з 1993 року є власником гуртожитку, розташованого по АДРЕСА_1, в якому зареєстровані ОСОБА_4 з неповнолітнім сином та чоловіком. Вказувало про те, що ОСОБА_4 з 01 грудня 1992 року по 02 грудня 2002 року перебувала в трудових відносинах з товариством та звільнилася за власним бажанням.

Посилаючись на те, що рішення адміністрації підприємства про надання ліжко-місця в гуртожитку не приймалось, ордеру на вселення не видавався, а відтак відповідачі безпідставно вселені та зареєстровані в гуртожитку, просило суд про виселення відповідачів з гуртожитку, розташованому по АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 09 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 29 березня 2016 року, у задоволенні позову ТОВ "Птахофабрика Київська" відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "Птахофабрика Київська" просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити у справі нове рішення, яким позов задовольнити, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_4 перебувала у трудових відносинах з ТОВ "Птахофабрика Київська" з 01 грудня 1999 року до 02 грудня 2002 року, тобто понад десять років, і була звільнена за власним бажанням.

Згідно до положень ст. 125 ЖК УРСР без надання іншого жилого приміщення у випадках, визначених у статті 124 ЖК УРСР, не можуть бути виселені, зокрема особи, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надавали їм житло, не менш як десять років.

Таким чином, суди, відмовляючи у задоволенні позову, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), обґрунтовано виходили з того, що відповідно до положень ст. ст. 124, 125, 127, ч. 3 ст. 132 ЖК УРСР, ОСОБА_4 та її неповнолітній син не можуть бути виселені з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення.

При цьому суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для виселення ОСОБА_6, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів (ст. ст. 10, 60 ЦПК України) того, що він постійно проживає в гуртожитку.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість рішення суду не впливають, зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться позо межами повноважень суду касаційної інстанції (ст. 335 ЦПК України).

Із матеріалів справи та змісту судових рішень не вбачається, що судами при вирішенні спору допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Київська" відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 09 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 29 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.