Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Писаної Т.О., Коротуна В.М., Мазур Л.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Південий гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника внаслідок професійного захворювання, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яке діє через представника Корнєва Максима Юрійовича, на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 березня 2016 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 травня 2016 року,

У січні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом, в якому просила суд стягнути з відповідача 100 тис. грн на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю її сина - ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 від професійного захворювання, отриманого внаслідок праці протягом тривалого часу в шкідливих умовах на підприємстві відповідача.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 30 березня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_4 15 тис. грн на відшкодування завданої моральної шкоди.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні решти позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 травня 2016 року рішення суду першої інстанції змінено, збільшено розмір відшкодування з 15 тис. грн до 50 тис. грн. У решті рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Відповідно до ст. 16 ЦК України відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів судом.

Згідно з ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Частиною 1 ст. 153 КЗпП України визначено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких частиною 2 вказаної статті цього Кодексу покладено на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (v0004700-95) роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові дружині, батькам усиновлювачам, дітям усиновленим, а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

З урахуванням вказаного, частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, правильно виходив із того, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди у зв'язку із встановленням причинного зв'язку смерті її сина із отриманим ним за життя професійним захворюванням, а також істотності вимушених змін у життєвих стосунках позивача, її переживань та страждань, пов'язаних із втратою, найріднішої людини - сина.

Колегією суддів встановлено, що визначаючи розмір відшкодування, апеляційним судом враховано характер, інтенсивність і довготривалість моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, незворотність змін, та те, що немає і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю матері, у якої помер син.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши усі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалили законні і обґрунтовані судові рішення, а тому підстав для їх скасування немає.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яке діє через представника Корнєва Максима Юрійовича, відхилити.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 березня 2016 року в незміненій частині та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.