Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Писаної Т.О., Коротуна В.М., Мазур Л.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", яке діє через представника Сокуренко Наталію Вікторівну, на рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 29 лютого 2016 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 04 квітня 2016 року,

У листопаді 2015 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось до суду з указаним позовом, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 18 липня 2006 року у розмірі 11 158,20 грн. В обґрунтування вказаних вимог, позивач зазначив, що 08 липня 2006 року відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі строком дії картки до червня 2008 року (у подальшому строк продовжено - до липня 2012 року) зі сплатою 36 % на рік за користування кредитом, однак свої зобов'язання зі своєчасного повернення кредитних коштів не виконує у результаті чого виникла заборгованість, яку позивач просив стягнути у судовому порядку.

Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 29 лютого 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 04 квітня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено з інших підстав.

У касаційній скарзі представник ПАТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача 5 358,22 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржуване рішення апеляційного суду залишити без змін.

Колегія суддів вважає, що апеляційний суд дійшов правильного висновку, що позивач пропустив строк позовної давності, відповідач заявив клопотання про застосування наслідків його пропуску, а тому суд на підставі положень статей 256, 261, 267 ЦК України обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Також апеляційним судом при ухваленні оскаржуваного судового рішення у відповідності до вимог ст. 360-7 ЦПК України врахована правова позиція, висловлена Верховним Судом України у постановах від 19 березня 2014 року (справа № 6-14цс14), від 17 вересня 2014 року (справа № 6-95цс14), від 24 вересня 2014 року (справа № 6-103цс14), від 01 жовтня 2014 року (справа № 6-134цс14) та від 30 вересня 2015 року (справа № 154цс15).

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Таким чином, у справі, що переглядається, колегією суддів встановлено, що апеляційний суд, дослідивши усі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалив законне і обґрунтоване рішення, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", яке діє через представника Сокуренко Наталію Вікторівну, відхилити.

Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 04 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.