Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Іваненко Ю.Г., Ситнік О.М., Фаловської І.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 15 березня 2016 року,

У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 10 жовтня 2014 року з ним стався нещасний випадок на виробництві, а саме: під час перебування його на робочому місці на механізованій дільниці Публічного акціонерного товариства "По виробництву сільськогосподарської техніки "Червона зірка" (далі - ПАТ "Червона зірка").

17 жовтня 2014 року був складений акт проведення розслідування нещасного випадку та акт № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом.

Висновком медико-соціальної експертної комісії Кіровоградського обласного бюро від 27 січня 2015 року йому було встановлено 30 % втрати професійної працездатності та третя група інвалідності.

Звернувшись до відповідача для отримання відшкодування, йому згідно з постановою від 16 лютого 2015 року було призначено та виплачено одноразову страхову виплату в сумі 5 280 грн, але, вважав, що згідно зі ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", яка була чинною на час складання акта проведення розслідування нещасного випадку, він повинен був отримати 10 1164 грн 20 коп.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 15 березня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено в повному обсязі.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з актом від 17 жовтня 2014 року про проведення розслідування нещасного випадку, що стався 10 жовтня 2014 року на ПАТ "Червона зірка" та акту від 17 жовтня 2014 року № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, стався нещасний випадок з ОСОБА_4

Відповідно до довідки до актового огляду медико-соціальною експертною комісією від 27 січня 2015 року позивачу протипоказана робота з навантаженням на праву кінцівку, у зв'язку з трудовим каліцтвом присвоєна третя група інвалідності.

Згідно з протоколом від 13 лютого 2015 року № 1 засідання комісії з питань вирішення спорів при відділенні ВД ФССНВ у м. Кіровограді рішенням від 13 лютого 2015 року № 1 комісії з питань вирішення спорів при відділенні ВД ФССНВ у м. Кіровограді зменшено працівнику ПАТ "Червона зірка" ОСОБА_4 розмір одноразової допомоги на 15 % у зв'язку з тим, що ним під час роботи були порушені вимоги п. 3.43 інструкції з охорони праці "Для фрезерувальника", що призвело до нещасного випадку на виробництві.

На підставі постанови Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді від 16 лютого 2015 року ОСОБА_4 призначено одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності в сумі 5 280,03 грн.

Встановивши, що згідно з висновком МСЕК від 27 січня 2015 року потерпілому ОСОБА_4 встановлено сукупний відсоток втрати професійної працездатності 30 % з 27 січня 2015 року, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку, що право на отримання одноразової допомоги у позивача виникло з 27 січня 2015 року і Фондом ССНВ правомірно застосовано положення ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", згідно з яким розмір одноразової допомоги визначається відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, виходячи з 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права потерпілого на страхову виплату.

Крім того, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що Фондом ССНВ правомірно зменшено розмір допомоги з урахуванням тієї обставини, що ушкодження здоров'я настало не лише з вини роботодавця, а і внаслідок порушення ОСОБА_4 п. 3.43 Інструкції охорони праці № 3 "Для фрезерувальника", затвердженої наказом голови правління генерального директора від 09 квітня 2012 року № 98.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, про те, що судами попередніх інстанцій не було надано оцінки ч. 7 ст. 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в редакції, що діяла на момент настання страхового випадку, є безпідставними та такими, що не спростовують висновків судів.

Доводи ОСОБА_4 щодо необхідності застосування Фондом ССНВ вимог ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в редакції, яка була чинною на момент настання нещасного випадку на виробництві, щодо обчислення суми одноразової страхової виплати виходячи із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати ним професійної працездатності, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки розмір одноразової допомоги у зв'язку з отриманням трудового каліцтва повинен визначатися на підставі законодавства, яке було чинним на момент встановлення МСЕК ступеня втрати потерпілим професійної працездатності.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду України викладена у постанові від 25 травня 2016 року справі № 6-481цс16.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 15 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.