Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Коротуна В.М., Дем'яносова М.В., Писаної Т.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_3, заінтересовані особи: головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4, Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_5, на бездіяльність державного виконавця та органів виконавчої служби, за касаційною скаргоюОСОБА_5 на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2016 року,

У червні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця та органів виконавчої служби, допущені в ході примусового виконання виконавчих листів про стягнення боргу в рамках виконавчого провадження № 50387250, приєднаного до зведеного виконавчого провадження № 51383033.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2016 року, скаргу ОСОБА_3 задоволено.

Визнано незаконною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4 щодо не передачі на реалізацію майна боржника, на яке звернуто стягнення - нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, в рамках виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа № 0418/4768/2012, виданого Кіровським районним судом м. Дніпропетровська 13 серпня 2013 року.

Зобов'язано головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4 вчинити дії з передачі на реалізацію згідно ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" майна боржника, на яке звернуто стягнення - нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 в рамках виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа № 0418/4765/2012, виданого Кіровським районним судом м. Дніпропетровська 13 серпня 2013 року.

У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судом норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Статтею 342 ЦПК України установлено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо визнає, що судом прийнято ухвалу з додержанням вимог.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, відповідно до вимог ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України, дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, дійшов обґрунтованого висновку про те, що головним державним виконавцем незаконно допущена бездіяльність щодо вчинення дій з передачі на реалізацію майна боржника, оскільки після направлення 08 квітня 2016 року боржнику повідомлення про результати оцінки вартості майна, за відсутності заперечень боржника результатів такої оцінки та неоскарження ним висновку в судовому порядку, не провів жодних дій з проведення завершальної стадії звернення стягнення на майно, а саме - реалізації майна, на яке звернуто стягнення згідно з ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до встановленої процедури проведення цих дій, визначеної розділом II Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 грудня 2015 року № 2710/5 (z1620-15) , а арештоване і оцінене майно боржника так і залишилось не переданим на реалізацію на прилюдних торгах, формою яких наразі є електронні торги.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних ухвал та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо їх оцінки.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.