174/164/16-ц Про відшкодування збитків та моральної шкоди, завданих у вигляді недоотриманих пенсійних виплат - 26.07.2017 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" про відшкодування збитків та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 19 травня 2016 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2016 року,

У березні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 06 лютого 1995 року вона була прийнята на роботу у Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат (далі - ВДГМК) лаборантом рентгеноспектрального аналізу, правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Юкрейніан Кемікал Продактс" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" (далі - ПрАТ "Юкрейніан Кемікал Продактс" в особі філії "ВГМК"). На вказаній посаді вона працювала до 01 травня 2009 року. Після досягнення 45 років позивач мала право на призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах, однак в Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Вільногірську (далі - УПФУ в м. Вільногірську), куди вона звернулася, у задоволенні її заяви було відмовлено. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у задоволенні позову до УПФУ в м. Вільногірську їй також відмовлено.

Позивач вважає, що відповідач спричинив їй збитки у вигляді недоотриманих пенсійних виплат, які вона могла б отримувати за звичайних обставин у період із 21 березня 2015 року по 01 серпня 2023 року в сумі 191 930 грн, враховуючи, зокрема, розмір щомісячної пенсії у сумі 1 487 грн 46 коп.

Розмір майнової шкоди позивач розраховує починаючи з 21 березня 2015 року, тобто з того дня, коли вона мала отримати право на призначення пенсії за Списком № 1 у разі своєчасного проведення атестації її робочого місця відповідачем. Також позивач вказувала, що їй спричинено моральну шкоду, яку вона визначила в сумі 23 031 грн 16 коп.

У подальшому позивач збільшила позовні вимоги та остаточно просила стягнути з відповідача на свою користь у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 302 049 грн 20 коп. та 25 950 грн 46 коп. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 19 травня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ "Юкрейніан Кемікал Продактс" на користь позивача майнову шкоду у розмірі 17 849 грн 52 коп. та 1 500 грн на відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні решти позову відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2016 року рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 19 травня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

З урахуванням вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення суду першої інстанції відповідає наведеним нормам процесуального права, є законним та обґрунтованим.

Згідно з п. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій нанесені збитки (майнова шкода) в результаті порушення її громадянських прав, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною 1 ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом установлено, що 06 лютого 1995 року позивача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, прийнято на роботу у ВДГМК лаборантом рентгеноспектрального аналізу лабораторії АСУТП (автоматизована система управління техногологічними процесами); у 2002 році позивача переведено на посаду лаборанта рентгеноспектрального аналізу рентгеноспектральної лабораторії; із 01 серпня 2003 року - переведено у центральну заводську лабораторію лаборантом рентгеноспектрального аналізу збагачувального виробництва рентгеноспектральної лабораторії; 01 травня 2009 року - переведено в тому ж підрозділі лаборантом мінералогічного аналізу центральної заводської лабораторії (далі - ЦЗЛ); 01 липня 2009 року - переведено в тому ж підрозділі лаборантом мінералогічного аналізу ОП мінералогічної лабораторії.

31 жовтня 2011 року позивача звільнено у зв'язку із закінченням строкового трудового договору.

ДП "ВДГМК" ДАК "Українські поліметали" 15 грудня 2004 року реорганізовано в філію "ВГМК" ЗАТ "Кримський Титан", яка з 05 травня 2011 року змінила назву на філію "ВГМК" ПрАТ "КримськийТитан".

16 червня 2015 року ОСОБА_3 звернулася до УПФ України в м. Вільногірську Дніпропетровської області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах із дня досягнення 45 років, у чому їй відмовлено.

Згідно з постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року ОСОБА_3 зараховується лише період роботи з 01 серпня 2003 року до 30 квітня 2009 року включно із шкідливими умовами праці, проте такий є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах.

Установлено, що період роботи ОСОБА_3 із 06 лютого 1995 року по 01 серпня 2003 року на підприємстві відповідача до пільгового стажу не зараховується у зв'язку із відсутністю проведення атестації робочого місця позивача.

Також установлено, що відповідно до копії медичної довідки КЗ "Вільногірська центральна міська лікарня" Дніпропетровської обласної ради, позивач перебуває на "Д" обліку у лікаря ендокринолога.

Згідно з оглянутими під час розгляду справи медичними висновками за час роботи позивача на підприємстві підтверджено можливість позивача працювати на певній посаді; підставами огляду була наявність іонізуючого випромінювання.

У п. 1 наказу ДП "Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат" від 21 вересня 2001 року № 161к/а підтверджено право на пільгове

пенсійне забезпечення лаборантам рентгеноспектрального аналізу рентгеноспектральної групи ЦЗЛ служби якості за списком № 1 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 (162-94-п) (розділ ХХІІ, підрозділ 5, код професії - 12205000-17546 - працівники постійно та безпосередньо зайняті на рентгеновських установках в промисловості, а також їх регулюванням та налагодженням).

Відповідно до наказу по підприємству від 15 вересня 2003 року № 245к ОСОБА_3 переведено до ЦЗЛ на посаду лаборанта рентгеноспектрального аналізу збагачувального виробництва рентгеноспектральної лабораторії, що, як установив суд, відповідає записам у її трудовій книжці.

Відповідно до санітарного паспорта № 6/420, який діяв із 19 жовтня 1999 року по 25 жовтня 2002 року, на право роботи з джерелами іонізуючого випромінювання, рентгеноспектральна лабораторія ОП проводила рентгеноспектральний аналіз (стаціонарний), мало місце рентгенівське випромінювання.

Згідно з довідкою філії "ВГМК" ПрАТ "Юкрейніан Кемікал Продактс" ОСОБА_3 працювала у філії "ВГМК" ЗАТ "Кримський Титан" повний робочий день із 01 серпня 2003 року по 30 квітня 2009 року як лаборант рентгеноспектрального аналізу збагачувального виробництва рентгеноспектральної лабораторії центральної заводської лабораторії за списком № 1 розділу ХХІІ підрозділу 2 поз. 22.5-16 постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 (36-2003-п) . Наказ про атестацію робочих місць узгоджено, виключених періодів немає. Вказаний період не є спірним, що визнано особами, які беруть участь у справі.

Згідно з копією наказу ДП "ВДГМК" від 13 березня 2002 року № 106к ОСОБА_3 переведено лаборантом рентгеноспектрального аналізу рентгеноспектральної лабораторії по 5-му розряду, що відповідає запису у трудовій книжці.

Відповідно до довідки від 11 серпня 2015 року № 01-23/65 ОСОБА_3 працювала у філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" ПрАТ "Кримський Титан" із 06 лютого 1995 року по 31 липня 2003 року лаборантом рентгеноспектрального аналізу збагачувального виробництва повний робочий день.

У висновку № 33 про експертизу умов праці лаборантів рентгеноспектрального аналізу центральної заводської лабораторії ДП "Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат" від 26 вересня 2001 року № 003/07-1-208 зазначено, що умови праці і характер роботи лаборантів рентгеноспектрального аналізу центральної заводської лабораторії належать до особливо шкідливих; умови праці та характер виконуваної роботи лаборантів рентгеноспектрального аналізу віднесено до списку № 1.

Таким чином, установлено, що станом на 21 вересня 2001 року позивач працювала на посаді лаборанта рентгеноспектрального аналізу лабораторії АСУТП, а не ЦЗЛ, а особи, які працювали на посаді лаборанта рентгеноспектрального аналізу ЦЗЛ, мали право на вихід на пенсію за списком № 1, оскільки умови праці і характер роботи їхньої роботи належать до особливо шкідливих, персонал віднесено до категорії "А".

Згідно з копією наказу від 29 січня 2002 року № 53 працівник збагачувального виробництва, лаборант ОСОБА_3 віднесена до списку осіб персоналу категорії "А".

Установлено, що атестація робочого місця позивача дійсно не проводилася.

Згідно з поясненнями представника відповідача будь-які документи щодо роботи позивача на підприємстві не збереглися, зокрема, відомостей щодо тривалості її робочого часу або відпустки немає.

Відповідно до колективного договору Вільногірського державного гірничо-металургійного комбінату на 1995 рік до переліку посад, за якими у дні роботи встановлено безкоштовну видачу молока або інших рівноцінних харчових продуктів на збагачувальній фабриці, віднесено АСУТП, а в ЦЗЛ - посаду лаборанта спектрального аналізу. Посади лаборанта РСА збагачувальної фабрики та лаборанта рентгеноспектрального аналізу ЦЗЛ віднесено до переліку посад, яким у зв'язку зі шкідливим умовами праці надаються оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення. Також установлено додаткові пільги лаборантам рентгеноспектрального аналізу АСАК (АСУТП) збагачувальної фабрики та робітникам рентгено-спектральної групи ЦЗЛ, а саме: тривалість робочого дня - п'ять годин та додаткова відпустка - 18 днів.

Згідно з колективним договором Вільногірського державного гірничо-металургійного комбінату на 1996 рік до переліку посад, за якими у дні роботи встановлено безкоштовну видачу молока або інших рівноцінних харчових продуктів, віднесено на збагачувальній фабриці відділ АСУТП. Також посада лаборанта рентгеноспектрального аналізу (РСА) збагачувальної фабрики та посада лаборанта рентгеноспектрального аналізу ЦЗЛ віднесені до переліку посад, яким у зв'язку зі шкідливим умовами праці надаються оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення. Встановлені додаткові пільги лаборантам рентгеноспектрального аналізу АСАК збагачувальної фабрики та робітникам рентгеноспектральної групи ЦЗЛ, а саме: тривалість робочого дня - п'ять годин та додаткова відпустка - 18 днів.

Також згідно з колективним договором Вільногірського державного гірничо-металургійного комбінату на 1997 рік до переліку посад, за якими у дні роботи встановлено безкоштовну видачу молока або інших рівноцінних харчових продуктів, віднесено лаборантів спектрального аналізу ЦЗЛ та на збагачувальній фабриці робітників АСУТП. До переліку посад, яким у зв'язку зі шкідливим умовами праці надаються право на додаткову відпустку, віднесені лаборанти рентгеноспектрального аналізу рентгеноспектральної лабораторії збагачувальної фабрики, також цим особам встановлено скорочену тривалість робочого тижня - 30 годин. Посада лаборанта рентгеноспектрального аналізу збагачувальної фабрики та посада лаборанта рентгеноспектрального аналізу ЦЗЛ віднесені до переліку посад, яким у зв'язку зі шкідливим умовами праці надаються оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення. Також встановлені додаткові пільги лаборантам рентгеноспектрального аналізу АСАК збагачувальної фабрики та робітникам рентгеноспектральної групи ЦЗЛ, а саме: тривалість робочого дня - п'ять годин та додаткова відпустка - 18 днів.

За умовами колективного договору ВДГМК на 1998 рік до переліку посад, за якими у дні роботи встановлено безкоштовну видачу молока або інших рівноцінних харчових продуктів, віднесено лаборантів рентгеноспектрального аналізу ЦЗЛ та на збагачувальній фабриці робітників лабораторії АСУТП. До переліку посад, яким у зв'язку зі шкідливим умовами праці надаються право на додаткову відпустку, віднесені лаборанти рентгеноспектрального аналізу рентгеноспектральної лабораторії збагачувальної фабрики та лаборанти рентгеноспектрального аналізу ЦЗЛ. До переліку посад, яким встановлено скорочену тривалість робочого тижня - 30 годин (нормальна тривалість - 40 годин), віднесені лаборанти рентгеноспектрального аналізу збагачувальної фабрики. Посада лаборанта рентгеноспектрального аналізу збагачувальної фабрики та посада лаборанта рентгеноспектрального аналізу ЦЗЛ віднесені до переліку посад, яким у зв'язку зі шкідливим умовами праці надаються оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення. Також встановлені додаткові пільги робітникам лабораторії (лаборантам рентгеноспектрального аналізу) АСАК збагачувальної фабрики та робітникам рентгеноспектральної групи ЦЗЛ, а саме: тривалість робочого дня - п'ять годин та додаткова відпустка 18 днів.

Згідно з колективним договором Вільногірського державного гірничо-металургійного комбінату на 1999 рік до переліку посад, за якими у дні роботи встановлено безкоштовну видачу молока або інших рівноцінних харчових продуктів, віднесено лаборантів спектрального аналізу ЦЗЛ та на збагачувальній фабриці робітників лабораторії АСУТП. До переліку посад, яким у зв'язку зі шкідливим умовами праці надаються право на додаткову відпустку, віднесені лаборанти рентгеноспектрального аналізу лабораторії збагачувальної фабрики та лаборанти ЦЗЛ. До переліку посад, яким встановлено скорочену тривалість робочого тижня - 30 годин (нормальна тривалість - 40 годин) віднесені лаборанти рентгеноспектрального аналізу збагачувальної фабрики. Посада лаборанта рентгеноспектрального аналізу збагачувальної фабрики та посада лаборанта рентгеноспектрального аналізу ЦЗЛ віднесені до переліку посад, яким у зв'язку зі шкідливим умовами праці надаються оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення. Також установлені додаткові пільги робітникам лабораторії (лаборантам рентгеноспектрального аналізу) АСАК збагачувальної фабрики та робітникам рентгено-спектральної групи ЦЗЛ, а саме: тривалість робочого тижня - 30 годин та додаткова відпустка - 21 календарний день.

Згідно з колективним договором ДП "ВДГМК" на 2000 рік до переліку посад, за якими у дні роботи встановлено безкоштовну видачу молока або інших рівноцінних харчових продуктів, віднесено усі професії та посади робітників ділянки доведення та рентгеноспектральної лабораторії збагачувальної фабрики. До переліку професій робітників та посад спеціалістів, зайнятість робітників на роботах в яких дали право на щорічну додаткову оплачувану відпустку за роботи із шкідливим та важкими умовами праці, включено лаборантів рентгеноспектрального аналізу лабораторії збагачувальної фабрики. Згідно з переліком професій робітників та посад спеціалістів, яким за умовами праці надаються оплачувані перерви для прийняття їжі, віднесено посаду лаборанта рентгеноспектрального аналізу збагачувальної фабрики. Також установлені додаткові пільги робітникам рентгеноспектральної лабораторії збагачувальної фабрики, а саме: лаборантам рентгеноспектрального аналізу РСЛ збагачувальної фабрики та рентгеноспектральної групи служби якості передбачено тривалість робочого тижня - 30 годин та додаткову відпустку - 21 календарний день.

За умовами колективного договору ДП "ВДГМК" на 2001 рік до переліку виробництв, цехів, професій та посад працівників із шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, віднесено лаборантів рентгеноспектрального аналізу лабораторії збагачувальної фабрики. До переліку професій робітників та посад спеціалістів, яким за умовами праці даються оплачувані перерви для прийняття їжі включено робітників лабораторії рентгеноспектрального аналізу збагачувальної фабрики. Встановлені додаткові пільги лаборантам рентгеноспектрального аналізу РСЛ збагачувальної фабрики та лаборантам рентгеноспектрального аналізу РС групи служби якості (ЦЗЛ), а саме: тривалість робочого тижня - 30 годин, додаткова відпустка - 21 календарний день.

Згідно з додатками до колективного договору ДП "ВДГМК" на 2002 рік до переліку професій робітників та посад службовців, яким у дні роботи безкоштовно видаються талони на молоко або інші рівноцінні харчові продукти, віднесено усі професії та посади працівників ділянки доведення та рентгеноспектральної лабораторії збагачувального виробництва. До переліку виробництв, цехів, професій, посад працівників із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, включено лаборантів рентгеноспектрального аналізу лабораторії збагачувального виробництва. Згідно з переліком професій робітників та посад спеціалістів, яким за умовами праці надаються оплачувані перерви для прийняття їжі, включено лабораторії рентгеноспектрального аналізу збагачувального виробництва та лаборанти рентгеноспектральної та спектральної груп. Також встановлено додаткові пільги лаборантам рентгеноспектрального аналізу РСЛ збагачувального виробництва і лаборантам рентгеноспектрального аналізу РС групи служби якості (ЦЗЛ), а саме: тривалість робочого тижня - 30 годин та додаткова відпустка - 21 календарний день. Згідно з нормами тривалості робочого часу працівників ДП "ВДГМК" на 2002 рік працівникам РСЛ збагачувального виробництва, СЯ (ЦЗЛ) РСГ встановлено 5-денний робочий тиждень, 30 годин.

У вказаних витягах посада лаборанта ЦЗЛ виділена для порівняння.

Відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (у редакції, чинній станом на 21 березня 2015 року) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - по 31 березня 1970 року включно.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (442-92-п) (далі - Порядок), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41 (v0041205-92) (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з п. 4 Порядку та пп. 1.5 п. 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Таким чином, необхідними умовами для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу. Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (z1451-05) ( зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (z1451-05) ), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

У п. 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, керуючись вищевказаними нормами матеріального права, правильно виходив із того, що позивач 21 березня 2015 року досягла віку 45 років; для призначення на пільгових умовах позивачу не враховано період роботи з 06 лютого 1995 року до 01 серпня 2003 року на посадах лаборанта рентгеноспектрального аналізу лабораторії АСУТП збагачувального виробництва та лаборанта рентгеноспектрального аналізу рентгеноспектральної лабораторії.

При цьому суд належно оцінив ту обставину, що наявність у позивача пільгового стажу за Списком № 1 за період із 01 серпня 2003 року по 30 квітня 2009 року не оспорюється, що складає загалом 5 років 9 місяців; стаж позивача з 06 лютого 1995 року по 01 серпня 2003 року складає 8 років та 4 місяці.

У зв'язку з цим суд обгрунтовано вважав, що загалом пільговий стаж із урахуванням усіх періодів становить не менше 7 років 6 місяців роботи за Списком № 1 за умови проведення у період із 06 лютого 1995 року по 01 серпня 2003 року атестації робочого місця.

Суд правильно врахував, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника. Виявити шкідливі фактори виробничого середовища, що дозволяють працівнику претендувати на пільги та компенсації, можливо шляхом проведення атестації робочих місць за умовами праці, за результатами якої встановлюються пільги і компенсації, передбачені законодавством (додаткова оплачувана відпустка, оплата праці у підвищеному розмірі, молоко або рівноцінні харчові продукти).

Установивши, що атестація робочого місця позивача у спірний період не проводилася, хоча відповідно до колективних договорів за період із 1995-2002 роки підприємство несло обов'язки щодо надання гарантій працівникам, які займали посади лаборанта рентгеноспектрального аналізу лабораторії АСУТП збагачувального виробництва та лаборанта рентгеноспектрального аналізу рентгеноспектральної лабораторії там же, щодо надання молока та інших рівнозначних продуктів харчування, додаткових відпусток, скорочення робочого часу, надання оплачуваних перерв для прийняття їжі та санітарно-оздоровчого призначення, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність факту заявдання шкоди позивачу, причинного зв'язку між протиправною поведінкою підприємства і настанням шкоди, вини завдавача шкоди, тобто наявність правових підстав для відшкодування шкоди відповідачем, адже своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

За таких обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, а також із врахуванням положень ст. 1, ч. 2 ст. 3 ЦПК України, суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 17 849 грн 52 коп. на відшкодування майнової шкоди та відсутність підстав для відшкодування майнової шкоди у більшому розмірі.

Крім того, стягуючи з відповідача на користь позивача 1 500 грн на відшкодування моральної шкоди, суд обгрунтовано вважав наявними правові підстави, передбачені ст. 237-1 КЗПП України, оскільки моральної шкоди завдано позивачу недоотриманням нею належних їй сум пенсії, що призвело до моральних страждань. Визначаючи розмір завданої моральної шкоди, суд правильно врахував характер і тривалість моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, а також принцип розумності та справедливості.

Стосовно заяви представника відповідача про застосування строку позовної давності суд правильно вважав, що такий позивачем не пропущено, оскільки 21 березня 2015 року позивач досягла віку 45 років, у зв'язку з непроведенням атестації її робочого місця у період із 06 лютого 1995 року до 01 серпня 2003 року пенсію на пільгових умовах не отримала, після чого звернулася з позовом до суду 18 березня 2016 року.

Таким чином, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно зі ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Безпідставно скасувавши законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд припустився помилки в застосуванні матеріального та процесуального закону, що призвело до ухвалення незаконного рішення, на порушення вимог ст. ст. 10, 57, 60, 212, 303 ЦПК України не надав належної правової оцінки зібраним у справі доказам.

Так, відмовляючи в задоволенні указаного позову, апеляційний суд виходив із того, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, зокрема, ч. 4 ст. 10 ЦПК Українищодо сприяння всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Апеляційний суд вважав, що, дійшовши висновку про незаконнність відмови підприємства в проведенні атестації робочого місця, суд не роз'яснив позивачу право на залучення до участі у справі стороною пенсійного фонду та включення до предмета спору питання про те, чи була посада, яку обіймала позивач, та умови праці в період із 06 лютого 1995 року по 01 серпня 2003 року такими, що відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" давала право на пільгову пенсію за віком за Списком № 1.

Крім того, апеляційний суд виходив із того, що судом першої інстанції перевірено документи щодо умов праці, які повинні розглядатися за визначеним позивачем предметом спору, про право на пільгову пенсію за умовами праці із залученням пенсійного фонду як відповідача, оскільки апеляційний адміністративний суд обмежився розглядом заявленого раніше позивачем питання лише стосовно атестаціїї робочого місця, отже підстави заперечень проти позову відповідача повинні були, але не були включені позивачем до предмета судового спору.

Посилаючись на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом належно не встановлено предмет та правові підстави заявлених вимог, коло осіб - учасників судового процесу, не роз'яснено позивачу щодо необхідності уточнення правових підстав заявлення вимог та надання доказів у тому числі на підставі ч. 2 ст. 59 ЦПК України - проведення судово-технічної експертизи.

Однак апеляційний суд залишив поза увагою, що згідно з нормами цинного ЦПК України (1618-15) предмет і підстави позову визначає позивач.

Саме на суд як на державний орган покладено обов'язок вирішення справи відповідно до закону, у зв'язку із чим суд має право й зобов'язаний визначити характер спірних правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" (v0014700-09) , оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (ч. ч. 1, 2 ст. 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Статтею 1 ЦПК України установлено, що завданнями цивільного судочинства є, зокрема справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За встановлених судом обставин справи та відповідно до вимог вищевказаних норм матеріального права, колегія суддів вважає, що в апеляційного суду були наявні правові підстави для розгляду указаного позову по суті заявлених позовних вимог, враховуючи предмет і підстави поданого позову та характер спірних правовідносин.