Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі суддів:

Амеліна В.І., Остапчука Д.О., Савченко В.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Буд" (далі - ТОВ "Лідер Буд") про стягнення коштів за договором оренди, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Буд" на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 02 березня 2016 року,

У січні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 21 лютого 2012 року між ним та ТОВ "Лідер Буд" укладено договір оренди нерухомого майна, відповідно до якого відповідачу в оренду були передані нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 загальною площею 200 кв. м, про що сторонами складено акт прийому-передачі об'єкта оренди. Згідно з умовами договору оренди ТОВ "Лідер Буд" зобов'язався сплачувати орендну плату не пізніше 28 числа місяця, що передує звітному у розмірі 20 000 грн на місяць. З травня 2013 року по квітень 2014 року орендна плата відповідачем сплачувалася не у повному розмірі, зокрема: замість

обумовленої договором суми відповідач сплачував 8 000 грн, а за період з травня 2014 року до січня 2015 року орендна плата не сплачувалася взагалі. Посилаючись на наведене, просив суд стягнути з ТОВ "Лідер Буд" на його користь: 324 000 грн - заборгованість за договором, 80 178 грн 80 коп. - інфляційні втрати, 541 720 грн - пеня; 8 904 грн 99 коп. - 3 % річних.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 02 березня 2016 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Лідер Буд" на користь ОСОБА_4 363 273 грн 62 коп., з яких: 204 000 грн - борг; 62 916 грн 80 коп. - інфляційні;

85 300 грн - пеня; 7 460 грн 05 коп. - 3 % річних.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні решти позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "Лідер Буд" просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що 21 лютого 2012 року між ОСОБА_4 (орендодавець) та ТОВ "Лідер Буд" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, відповідно до якого відповідачу в оренду були передані нежитлові приміщення, а саме: офіс по АДРЕСА_1 загальною площею 200 кв. м.

Факт передачі зазначеного в договорі майна підтверджується актом прийому-передачі об'єкта оренди до договору оренди нерухомого майна від 21 лютого 2012 року № 01-21/02-12.

Відповідно до умов п. 5.1 договору ставка орендної плати становить 20 000 грн за місяць без урахування ПДВ.

21 лютого 2012 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1, за змістом якої внесено зміни до пункту 5. 1 договору та змінено ставку орендної плати за лютий 2012 року - жовтень 2012 року включно та визначено її у розмірі 8 000 грн.

01 листопада 2012 року укладено додаткову угоду № 2, згідно з умовами якої орендна плата за період з листопада 2012 року - квітень 2013 року складає 9 411 грн 76 коп.

Як убачається з матеріалів справи та визнається сторонами, по квітень 2014 року відповідачем сплачувалась орендна плата у розмірі

8 000 грн, а тому розрахунок щодо розміру заборгованості за договором оренди, яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_4, наведений судом першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, є вірним.

Стосовно доводів касаційної скарги щодо відсутності факту порушення прав позивача, слід зазначити наступне.

Згідно з п. 8.1 договору оренди договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 21 січня 2015 року.

04 серпня 2014 року ОСОБА_4 направив ТОВ "Лідер-Буд" лист-повідомлення, в якому повідомив відповідача про заміну кредитора у зобов'язанні, а саме про те, що новим кредитором по вимозі, що випливає з договору оренди від 21 лютого 2012 року є ТОВ "Центр логістичних послуг".

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

З матеріалів справи вбачається, що 01 серпня 2014 року між ОСОБА_4 та ТОВ "Центр Логістичних Послуг" укладено договір про відступлення права вимоги № 1, відповідно до якого ОСОБА_4 відступив своє право вимоги за договором оренди № 01-21/02-12 від 21 лютого 2012 року ТОВ "Центр Логістичних Послуг" з травня 2013 року до серпня 2014 року.

03 серпня 2014 року між ОСОБА_4 та ТОВ "Центр Логістичних Послуг" укладено додаткову угоду до договору про відступлення права вимоги № 1 від 01 серпня 2014 року, відповідно до якої первісний та новий кредитор домовилися про розірвання договору про відступлення права вимоги № 1 з моменту підписання цієї додаткової угоди.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За таких обставин, направлене позивачем 04 серпня 2014 року відповідачу повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні є таким, що не впливає на обов'язок боржника з погашення заборгованості за договором оренди нерухомого майна первісному кредиторові.

Доказів виконання грошового зобов'язання за договором оренди новому кредитору матеріали справи також не містять.

Таким чином, задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив із його доведеності.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судами правильно встановлено та належно перевірено обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судові рішення ухвалено із додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судів першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних рішень.

Керуючись ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Буд" відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 02 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.