Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Червинської М.Є., суддів: Закропивного О.В., Писаної Т.О.,Мазур Л.М., Фаловської І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_6, заінтересована особа - кредитна спілка "Аккорд", на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про закінчення виконавчого провадження, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 20 січня 2016 року,

У лютому 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з указаною скаргою, в якій просив скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про закінчення виконавчого провадження від 30 грудня 2014 року, вказуючи на незаконність та необґрунтованість вказаної постанови.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 20 січня 2016 року, в задоволенні скарги ОСОБА_6 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані ухвали судів першої та апеляційної інстанцій скасувати.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга підлягає відхиленню на таких підставах.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що оскаржувана постанова була винесена державним виконавцем з дотриманням вимог закону та у межах його повноважень.

Колегія суддів погоджується з указаним висновком судів з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судами встановлено, що 25 жовтня 2010 Шевченківським районним судом м. Києва на підставі рішення суду від 23 липня 2010 року було видано виконавчий лист про стягнення з кредитної спілки "Аккорд" (далі - КС "Аккорд") на користь ОСОБА_6 31 320,00 грн.

Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві від 28 жовтня 2010 року ВП № 22297399 відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим листом.

Постановою державного виконавця від 04 листопада 2010 року виконавче провадження зупинено у зв'язку із постановленням Господарським судом м. Києва ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство КС "Аккорд".

Постановою державного виконавця від 16 серпня 2013 року виконавче провадження було відновлено на підставі ч. 5 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з надходженням ухвали Господарського суду міста Києва від 08 серпня 2013 року про закінчення провадження у справі про банкрутство щодо КС "Аккорд".

16 серпня 2013 року державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження ВП № 22297399 до зведеного виконавчого провадження № 584/09.

23 грудня 2013 Господарським судом міста Києва порушено справу про банкрутство КС "Аккорд".

30 грудня 2013 року виконавче провадження знову було зупинено постановою державного виконавця і у подальшому відновлено постановою від 30 грудня 2014 у зв'язку з припиненням справи про банкрутство КС "Аккорд".

Також 30 грудня 2014 року державним виконавцем винесено оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 2, 4 ст. 49 та ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, у зв'язку із тим, що вимоги стягувача визнані такими, що не підлягають виконанню.

При цьому ухвалою Господарського суду міста Києва від 26 травня 2014 року в справі № 910/22191/13 прийнято заяву ОСОБА_6 про визнання кредитором боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04 червня 2014 року зобов'язано ОСОБА_6 надати суду докази сплати судового збору в установленому законом порядку і розмірі та попереджено, що у разі відсутності у суду оригіналів платіжних доручень про сплату судового збору його заява про визнання кредитором буде залишена без подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23 червня 2014 року заяву ОСОБА_6 залишено без розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Згідно із ч. 4 ст. 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у випадках, передбачених пунктами 4-7 ч. 1 цієї статті, господарський суд в ухвалі про припинення провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 червня 2014 року затверджено мирову угоду в справі про банкрутство та визначено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений законодавством строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Вказана ухвала набрала законної сили.

Оскільки господарським судом у справі про банкрутство КС "Аккорд" виконавчі документи за вимогами кредиторів були визнані такими, що не підлягають виконанню, то державний виконавець відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виніс постанову про закінчення виконавчого провадження щодо стягнення з КС "Аккорд" на користь ОСОБА_6 коштів.

З урахуванням вказаного суди першої та апеляційної інстанцій дійшли законного і обґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування цієї постанови державного виконавця.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій відповідно до вимог статей 10, 11, 60 ЦПК України, дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалили законні і обґрунтовані судові рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Отже, підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, а тому їх відповідно до ст. 337 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - відхилити.

Керуючись статтями 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 20 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.