Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О.,

суддів: Дем'яносова М.В., Парінової І.К.,

Леванчука А.О., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Висотбуд", Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравченко Інесса Володимирівна, комунальне підприємство "Міське капітальне будівництво", про визнання майнових прав, визнання іпотечного договору частково недійсним, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2014 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 28 січня 2016 року,

У липні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 08 грудня 2009 року між нею та TOB "Альянс-Висотбуд" був укладений договір купівлі-продажу майнових прав № 49/18. Предметом договору стало придбання позивачем у TOB "Альянс-Висотбуд" майнових права на однокімнатну квартири НОМЕР_1, загальною площею 38,55 кв. м, розташовану в об'єкті будівництва на 10-му поверсі за адресою: АДРЕСА_1 яку відповідач зобов'язався після завершення будівництва, в строк до II кварталу 2010 року, передати за актом приймання-передачі позивачу. Позивач у свою чергу на виконання умов договору сплатила вартість майнових прав на квартиру у розмірі 212 025 грн. Проте в порушення умов договору TOB "Альянс-Висотбуд" будинок не збудувало і в експлуатацію не ввело, відтак не виконало своїх зобов'язань за договором. Відповідач здійснив дії, що можуть призвести до втрати нею права власності на проінвестовану нерухомість, оскільки у 2008 році між TOB "Альянс-Висотбуд" та ПАТ "Укрсоцбанк" були укладені іпотечні договори, за умовами яких товариство передало в іпотеку банку в забезпечення своїх зобов'язань за кредитом майнові права на квартири в житловому будинку, який будується, у тому числі й незакінчену будівництвом квартиру НОМЕР_1, загальною площею 38,55 кв. м, розташовану в об'єкті будівництва на 10-му поверсі за будівельною адресою: АДРЕСА_1 права на яку були придбані нею за договором купівлі-продажу. Вважає, що наявність таких договорів про іпотеку порушує охоронювані законом права та її інтереси на майнові права на квартиру.

Позивач просила визнати за нею майнові права на об'єкт інвестування, а саме: на однокімнатну квартиру НОМЕР_1, загальною площею 38,55 кв. м, розташовану на 10-му поверсі у житловому будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1, згідно з умовами договору купівлі-продажу майнових прав № 49/18 від 08 грудня 2009 року, та визнати недійсними п.п. 1.1 іпотечних договорів від 01 липня 2008 року № 51-07/204, від 02 липня 2008 року № 02-10/2628 та від 16 липня 2008 року № 02-10/2999, укладених між АКБ "Укрсоцбанк" та TOB "Альянс-Висотбуд" у частині передачі в іпотеку майнових прав на зазначену квартиру та виключити з Державного реєстру іпотек записи про обтяження майнових прав іпотекою.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2014 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано за ОСОБА_4 майнові права на об'єкт інвестування -однокімнатну квартиру НОМЕР_1, загальною площею 38,55 кв. м, розташовану в об'єкті будівництва на 10-му поверсі за будівельною адресою: вул. Висоцького, 18, мкр. ІІІ-4-2 Котовського, м. Одеса, згідно з умовами договору купівлі-продажу майнових прав № 49/18 від 08 грудня 2009 року.

Визнано недійсним п. 1.1 іпотечного договору від 01 липня 2008 року № 51-07/204, укладеного між АКБ "Укрсоцбанк" та TOB "Альянс-Висотбуд", у частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру НОМЕР_1, загальною площею 38,55 кв. м, розташовану в об'єкті будівництва на 10-му поверсі за будівельною адресою: АДРЕСА_1 згідно з умовами договору купівлі-продажу майнових прав № 49/18 від 08 грудня 2009 року.

Визнано недійсним п. 1.1 іпотечного договору від 02 липня 2008 року № 02-10/2628, укладеного між АКБ "Укрсоцбанк" та TOB "Альянс-Висотбуд", у частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру НОМЕР_1, загальною площею 38,55 кв. м, розташовану в об'єкті будівництва на 10-му поверсі за будівельною адресою: АДРЕСА_1 згідно з умовами договору купівлі-продажу майнових прав № 49/18 від 08 грудня 2009 року.

Визнано недійсним п. 1.1 іпотечного договору від 16 липня 2008 року № 02-10/2999, укладеного між АКБ "Укрсоцбанк" та TOB "Альянс-Висотбуд", у частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру НОМЕР_1, загальною площею 38,55 кв. м, розташовану в об'єкті будівництва на 10-му поверсі за будівельною адресою: АДРЕСА_1 згідно з умовами договору купівлі-продажу майнових прав № 49/18 від 08 грудня 2009 року.

Знято заборону відчуження на квартиру НОМЕР_1, загальною площею 38,55 кв. м, розташовану в об'єкті будівництва на 10-му поверсі за будівельною адресою: АДРЕСА_1 та виключено з Державного реєстру іпотек записи обтяження її іпотекою.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 28 січня 2016 року рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2014 року змінено. Скасовано його в частині визнання за ОСОБА_4 майнових прав на об'єкт інвестування - однокімнатну квартиру НОМЕР_1, загальною площею 38,55 кв. м, у будинку АДРЕСА_1, та в цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні цієї частини позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ "Укрсоцбанк" просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати в частині визнання недійсними п. 1.1 іпотечних договорів та зняття заборони відчуження на квартиру, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, та в цій частині ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.

Заслухавши доповідь судді судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 28 лютого 2005 року між ТОВ "Альянс-Висотбуд" та Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради укладений контракт № 31-05 на будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 з інженерними мережами в мкр. ІІІ-4-2 ж/м Котовського в м. Одеса, за умовами якого TOB "Альянс-Висотбуд" зобов'язується своїми та залученими силами і коштами виконати будівництво чотирисекційного 10-ти поверхового будинку НОМЕР_2 з інженерними мережами в мкр. ІІІ-4-2 ж/м Котовського в м. Одесі, орієнтованою загальною площею квартир 10 791,45 кв. м, здати у встановлені цим контрактом строки об'єкт в експлуатацію відповідно до проектно-кошторисної документації, а Управління капітального будівництва Одеської міської ради (замовник) зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик, затверджену проектно-кошторисну документацію та сумісно з підрядником передати об'єкт на баланс експлуатуючої організації.

З метою забезпечення будівництва вказаного об'єкта 01 липня 2008 року між ТОВ "Альянс-Висотбуд", ТОВ "Альянс-Жилстрой" та АКБ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", укладено генеральний договір про співробітництво.

02 та 16 липня 2008 року між ТОВ "Альянс-Висотбуд" та ПАТ"Укрсоцбанк" було укладено кредитні договори, згідно з якими банк надав товариству кредити в сумі 1 009 323,60 доларів США та 741 137,25 доларів США відповідно.

01, 02 та 16 липня 2008 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами між тими ж сторонами було укладено договори іпотеки, відповідно до яких товариство передало банку в іпотеку майнові права на незакінчені будівництвом квартири, у тому числі і на квартиру позивача (а. с. 111-116, 117-123, 45-50 т. 1).

08 грудня 2009 року між ОСОБА_4 та ТОВ "Альянс-Висотбуд" укладено договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру НОМЕР_1, загальною площею 38,55 кв. м, розташовану на десятому поверсі, за будівельною адресою: АДРЕСА_1

ОСОБА_4 повністю сплатила вартість об'єкта будівництва (а. с. 7-9 т. 1).

За статтями 1, 5 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, яка була чинною на час укладення договорів іпотеки) застава майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом.

Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому.

Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

На час укладення спірних договорів іпотеки стаття 5 Закону України "Про іпотеку" не визначала майнові права як предмет іпотеки.

Майнові права на об'єкт незавершеного будівництва віднесені до предмета іпотеки згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" (800-17) , яким були внесені зміни до законодавчих актів України, у тому числі до Закону України "Про іпотеку" (898-15) .

У даній справі спірні договори іпотеки майнових прав на незакінчені будівництвом квартири були укладені 1, 2 та 16 липня 2008 року.

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції, з висновками якого частково погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що майнові права на спірну квартиру, вартість якої була сплачена позивачем у повному обсязі за договором купівлі-продажу, не могли бути предметом іпотеки, тому що ТОВ "Альянс-Висотбуд" передало їх в іпотеку банку з порушенням вимог статті 5 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, яка була чинною на час укладення спірних договорів іпотеки), відтак спірні договори іпотеки слід визнати недійсними.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині висновку про наявність підстав для визнання за позивачем майнових прав на об'єкт інвестування відповідно до ст. 392 ЦК України та ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цієї позовної вимоги, апеляційний суд обґрунтовано вказував на те, що такі підстави відсутні.

За правилами ст. 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Позивач отримала лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно. Отже, підстав для визнання за ним майнових прав на об'єкт інвестування на підставі статей 331, 392 ЦК України немає.

Відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на окремі об'єкти, а за змістом договору купівлі-продажу майнових прав позивач отримав лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно.

Такі висновки апеляційного суду відповідають нормам матеріального і процесуального закону, правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 23 березня 2016 року у справі № 6-289цс16, а також встановленим обставинам справи.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Обставини справи досліджено повно, зібраним доказам надана оцінка.

Доводи касаційної скарги не спростовують наведеного та встановлених судами обставин, на підставі поданих сторонами доказів, яким дана належна оцінка, і зроблених в ухвалених ними рішеннях висновків, у зв'язку з чим підстави для її задоволення відсутні.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2014 року в частині, що залишена без змін рішенням апеляційного суду Одеської області від 28 січня 2016 року, та рішення апеляційного суду Одеської області від 28 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.