320/10262/13 Про визнання припиненими зобов'язання за кредитним договором - 01.06.2016 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" про визнання припиненими зобов'язання за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 1 жовтня 2015 року,

У жовтні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 5 грудня 2007 року її батько ОСОБА_4 у відкритому акціонерному товаристві "ВіЕйБі Банк" (далі - ВАТ "ВіЕйБі Банк") отримав споживчий кредит на придбання автомобіля MAZDA6, 2007 року випуску. ІНФОРМАЦІЯ_1 батько помер. Зі слів батька їй було відомо, що з моменту укладання кредитного договору він вчасно та в установленому обсязі здійснював розрахунки за кредитом.

На момент смерті простроченої заборгованості за кредитним договором батько не мав. Після смерті батька відкрилась спадщина, до складу якої ввійшов автомобіль MAZDA 6, 2007 року випуску. Вона є єдиним спадкоємцем батька та прийняла спадщину. У жовтні 2011 року вона повідомила відповідача про смерть батька та надала копію свідоцтва про його смерть. 26 березня 2012 року вона письмово повідомила відповідача, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина після смерті батька і вона прийняла спадщину, проте з жовтня 2011 року банком до неї, як до спадкоємця, доведена та обґрунтована вимога не пред'явлена.

Ураховуючи наведене, просила визнати припиненими зобов'язання ОСОБА_3, що перейшли до неї в порядку спадкування перед

ПАТ "ВіЕйБі Банк" за кредитним договором, укладеним 5 грудня 2007 року між ОСОБА_4 та ПАТ "ВіЕйБі Банк", у зв'язку із втратою

ПАТ "ВіЕйБі Банк" права вимоги до неї.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 2 червня 2014 року позов задоволено.

Визнано припиненими зобов'язання ОСОБА_3, що перейшли до неї в порядку спадкування, перед ПАТ "ВіЕйБі Банк" за кредитним договором від 5 грудня 2007 року, укладеним між ОСОБА_4 та

ПАТ "ВіЕйБі Банк", у зв'язку із втратою ПАТ "ВіЕйБі Банк" права вимоги до неї.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 1 жовтня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що банк виконав вимоги ст. 1281 ЦК та в установлений законом строк пред'явив вимогу до спадкоємця, шляхом направлення своєї вимоги до нотаріальної контори.

Даний висновок відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Установлено, що 5 грудня 2007 року між ВАТ "ВіЕйБі Банк" та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у сумі 165 000 грн із виплатою відповідних відсотків за користування, строком до 4 грудня 2014 року, для придбання автомобіля MAZDA, 2007 року випуску.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

26 березня 2012 року та 11 квітня 2012 року ОСОБА_3, як спадкоємець померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, письмово повідомляла ВАТ "ВіЕйБі Банк" про відкриття спадщини після смерті її батька та про прийняття нею спадщини, свідоцтво про право на яку було видане їй приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Бєдновим О.А. 15 березня 2012 року, пропонувала переукласти з нею кредитний договір.

Порядок прийняття спадщини визначений Главою 87 ЦК України (435-15) .

Згідно з нормою ст. 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняються смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язане з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

За змістом ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Аналіз указаної норми дає підстави для висновку, що строки пред'явлення кредиторами спадкодавця вимог до спадкоємців є обмежувальними (присічними), тобто їх пропущення припиняє права кредиторів. А тому ці строки не призупиняються, не перериваються й не поновлюються.

Згідно із п. 189 "Інструкції про вчинення нотаріальних дій", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 (z0283-04) нотаріус за місцем відкриття спадщини в строк, установлений ст. 1281 ЦК України, приймає претензії від кредиторів спадкодавця. Претензії мають бути заявлені у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги.

Про претензію, що надійшла, нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину або виконавця заповіту.

Апеляційним судом установлено, що 8 лютого 2012 року ПАТ "ВіЕйБі Банк", як кредитором, на адресу Мелітопольської районної державної нотаріальної контори була надіслана претензія до спадкоємців ОСОБА_4, з проханням визнати їх боржниками по відношенню до банку за кредитним договором від 5 грудня 2007 року, укладеним з ОСОБА_4, включити до складу спадщини померлого обов'язки щодо погашення заборгованості за названим кредитним договором та після спливу 6-місячного строку після відкриття спадщини повідомити про осіб, які прийняли спадщину і яким видано свідоцтво на неї.

У подальшому дана вимога була перенаправлена приватному нотаріусу Мелітопольського нотаріального округу Запорізької області Бєднову О.А., яким за заявами спадкоємців була відкрита спадкова справа після смерті ОСОБА_4

Таким чином, правильно встановивши фактичні обставини справи, давши наданим сторонами доказам правову оцінку згідно зі ст. ст. 58, 59, 212 ЦПК України, апеляційний суд правильно застосував положення ст. 1281 ЦК України та дійшов вірного висновку про дотримання кредитором процедури щодо пред'явлення вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину.

Посилання в касаційній скарзі на те, що нотаріус Бєднов О.А. отримав претензію після вчинення нотаріальних дій та видачі свідоцтва про права на спадщину не може бути підставою для скасування рішення суду.

Згідно з вимогами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Таким чином, під час розгляду справи судом не були порушені норми матеріального й процесуального права, а наведені в скарзі доводи висновок суду не спростовують, тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ