369/3904/15ц Про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації - 01.06.2016 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівський квартал" до ОСОБА_6 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівський квартал" на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 29 жовтня 2015 року,

У квітні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Петрівський квартал" (далі - ТОВ "Петрівський квартал") звернулося до суду з даним позовом, свої вимоги обґрунтовуючи тим, що позивач є забудовником житлового комплексу, який знаходиться за адресою: вул. Л. Українки, 2, 4, 6, 8, 2а, 4а, 4б, 6а, 6б, 10, 12, 14, 10а, 10б, 10в, 14а, 14б, 14в, вул. Б. Хмельницького, 11, 13, 11а, 11б, 11в та бульвар Т. Шевченка 1, 3, 5, 7, 9 в с. Петрівське Києво-Святошинського району Київської області.

Позивачем збудовано 28 житлових багатоповерхових житлових будинків із загальною кількістю жителів близько 3 000 громадян.

16 лютого 2015 року на засіданні наради Києво-Святошинської державної адміністрації Київської області відповідач виступив із заявою та розповсюдив інформацію, що позивач будує незаконне будівництво на території с. Петрівське, будівництво "висить в повітрі", за генеральним планом будівництво мало бути здійснене лише 14 житлових будинків, а збудовано 33, до каналізації будинки не підключені (лише 3-й з них), решта зливає стічні води незаконно.

Вважає, що усі перелічені факти не відповідають дійсності та принижують ділову репутацію компанії.

Позивач затвердив корегування детального плану території житлової забудови - згідно з протоколом від 24 квітня 2012 року № 244/2012, на засіданні архітектурно-технічної ради відділу містобудування і архітектури. Генеральним планом населеного пункту передбачено будівництво на даній території 49 житлових будинків. На всі будинки, які на даний час будуються чи збудовані, є відповідні дозвільні документи: декларації на початок будівництва, декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Усі збудовані та введені в експлуатацію будинки підключені до каналізації.

Також зазначив, що негативна недостовірна інформація, поширена про позивача, порушила право на недоторканність ділової репутації, оскільки спотворила та принизила оцінку діяльності товариства з боку громадськості та суспільства, ця оцінка перестала бути об'єктивною, поставила під сумнів наявність у позивача необхідного досвіду діяльності з будівництва, дотримання товариством моральних та правових норм, створила враження вчинення позивачем неправомірних дій, спрямованих на підрив діяльності товариства та створення загрози неможливості подальшої діяльності з будівництва.

Тому з урахуванням уточнення до позову просив зобов'язати відповідача спростувати неправдиву інформацію, поширену про позивача, у спосіб, яким вона була поширена, а саме: виступити із заявою на найближчому засіданні наради Києво-Святошинської державної адміністрації Київської області із спростуванням неправдивої інформації, розповсюдженої на засіданні 16.01.2015 наради Києво-Святошинської державної адміністрації Київської області, та зазначити, що позивач здійснює законне будівництво, що підтверджується деклараціями про початок виконання будівельних робіт та деклараціями про готовність об'єкта до експлуатації, та у законний спосіб на підставі договору зливає стічні води та публічно вибачитися перед позивачем за розповсюдження недостовірної інформації.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 29 жовтня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "Петрівський квартал" просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 29 жовтня 2015 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково на таких підставах.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач в судовому засіданні довів, що поширена ним інформація щодо позивача 16 січні 2015 на засіданні наради Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області є достовірною.

Проте з таким висновком апеляційного суду повністю погодитись не можна.

Як установлено судами попередніх інстанцій, 16 лютого 2015 на засіданні наради Києво-Святошинської державної адміністрації Київської області відповідач виступив із заявою та розповсюдив інформацію, що позивач будує незаконне будівництво на території с. Петрівське, будівництво "висить в повітрі", за генеральним планом будівництво мало бути здійснене лише 14 житлових будинків, а збудовано 33, до каналізації будинки не підключені (лише 3-й з них), решта зливає стічні води незаконно, що підтверджується поясненнями сторін а також відеозаписом, який було проглянуто в судовому засіданні. Позивач вважає інформацію такою, що порочить його ділову репутацію.

Згідно зі ст. 34 Конституції України кожному гарантується також і право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (v_001700-09) судам роз'яснено, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Згідно із частиною третьою статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення собою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Згідно з положеннями статті 277 ЦК України і статті 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Вирішуючи спір, суди виходили з того, що відповідачем доведено достовірність інформації, виходячи з листа Петрівської сільської ради від 18 травня 2015 року № 440, де зазначено, що до містобудівної документації територія ЖК "Петрівський квартал" не увійшла.

Також відповідач вказував на відсутність підключення багатоповерхових будинків, збудованих позивачем, до каналізаційної мережі м. Вишневе, а також що позивач не виконав технічних умов на скид стічних вод у міську каналізаціну мережу, що підтверджується листом КП "Перівське" від 24 березня 2015 року № 29.

Разом з тим суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення місцевого суду, не надав оцінки доводам апеляційної скарги щодо того, що в листі від 18 травня 2015 року № 440 також вказано на те, що ДП "УкрНДІПроцивільсільбуд" розроблено проект детального плану житлового масиву в с. Петрівське Києво-Святошинського району Київської області на дану територію та позивачем проведено коригування вказаного проекту та внесено зміни до зазначеного проекту з включенням (розширенням) нових територій. Крім того, хоча рішення Петрівської сільської ради від 28 січня 2015 року № 3228 про погодження проекту внесення змін до детального плану територій з в (розширенням) нових територій, що прилягють до вул. Б. Хмельницького, бул. Л. Українки та бул. Т. Шевченка в с. Петрівське, було скасовано, однак декларації про початок будівництва об'єктів позивача та декларації про готовність обєктів будівництва до експлуатації не скасовано.

Також апеляційний суд не звернув уваги на те, що в листі КП "Петрівське" від 24 березня 2015 року № 29 міститься інформація про те, що договір про надання послуг на цілісний майновий комплекс зі встановленим лімітом в обсязі 290 м3 на добу з ТОВ "Управляюча компанія "Комфорт сервіс", а фактичне підключення будинків не відслідковувалося, оскільки весь обсяг стоків проходить через лічильник, що вказаний у договорі, а не про те, що фактичне підключення будинків не було здійснено, як вказано в ухвалі суду.

Відповідно до статті 303 ЦПК України апеляційний суд при перевірці законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції не має права виходити як за межі доводів апеляційної скарги, так і за межі вимог, заявлених у суді першої інстанції, крім випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.

Разом з тим апеляційний суд вищевикладеного не врахував, належним чином не перевірив доводів, викладених в апеляційній скарзі, та дійшов передчасного висновку про доведеність відповідачем достовірності поширеної ним інформації та про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Оскільки неповнота з'ясування обставин у справі та порушення зазначених норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і ці порушення були допущені апеляційним судом, то ухвала цього суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.