Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Висоцької В.С., Кафідової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Баранівської міської ради Житомирської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання не чинними та скасування рішень Баранівської міської ради Житомирської області, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 18 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 27 січня 2016 року,

У лютому 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що вона є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1, яке використовується як заклад громадського харчування. Між належним їй нежилим приміщенням і АДРЕСА_1 знаходиться земельна ділянка площею 0,0200 га, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Баранівки, через яку проходять підземні комунікації, зокрема і до її приміщення.

28 лютого 2010 року Баранівською міською радою Житомирської області прийнято рішення, яким зокрема включено спірну земельну ділянку до переліку вільних від забудови земельних ділянок, призначених для продажу на земельних аукціонах в 2014 році. 21 серпня 2014 року Баранівською міською радою Житомирської області прийнято рішення, яким спірну земельну ділянку виставлено на земельні торги.

13 жовтня 2014 року між Баранівською міською радою Житомирської області (продавець) та ОСОБА_5 (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого продавець на підставі протоколу земельних торгів у формі аукціону від 13 жовтня

2014 року зобов'язався передати у власність спірну земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, а покупець зобов'язався прийняти у власність вказане майно та сплатити за неї визначену договором суму грошових коштів.

Посилаючись на те, що згідно з вимогами ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь та землекористувань підлягають обов'язковій державній експертизі, яку під час продажу спірної земельної ділянки не було проведено, просила визнати не чинними, протиправними та такими, що підлягають скасуванню рішення Баранівської міської ради Житомирської області від 28 лютого 2014 року, в частині включення земельної ділянки площею 0,0200 га, яка розташована по АДРЕСА_1, до переліку земельних ділянок призначених для продажу на земельних аукціонах в 2014 році з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель та від 21 серпня 2014 року, в частині виставлення на земельні торги земельної ділянки комунальної власності площею 0,0200 га, яка розташована по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, а також визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 13 жовтня 2014 року, укладений між Баранівською міською радою Житомирської області та ОСОБА_5

Уточнюючи позовні вимоги, ОСОБА_4 вказувала, що 30 березня 2015 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки, у зв'язку із чим, просила визнати недійсним указаний договір купівлі-продажу.

Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 18 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 27 січня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що проект землеустрою щодо земельної ділянки площею 0,0200 га в АДРЕСА_1 не підлягав обов'язковій державній експертизі, оскільки зазначена земельна ділянка не є новим землеволодінням, а відноситься до земель житлової та громадської забудови згідно із Генеральним планом від 1984 року.

Суди прийшли до вірного висновку, що позивачем не надано доказів, що договори купівлі-продажу укладено з порушенням закону, а також, що вони порушують її законні права.

Доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 18 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 27 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.