Суддя Вищого адміністративного суду України Цвіркун Ю.І., розглянувши

матеріали позовної заяви ОСОБА_1

до Вищої ради юстиції,

Верховної Ради України

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Вищої ради юстиції, Верховної Ради України, в якому просить:

- визнати незаконною та скасувати Постанову Верховної Ради України № 1606-VIII від 29 вересня 2016 року (1606-19) про звільнення її з посади судді Київського апеляційного господарського суду у зв'язку із порушенням присяги судді;

- поновити ОСОБА_1 на посаді судді Київського апеляційного господарського суду;

- визнати протиправною бездіяльність Вищої ради юстиції щодо нерозгляду по суті у встановлений законом строк заяви ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції від 19 травня 2014 року про звільнення з посади судді у відставку;

- зобов'язати Вищу раду юстиції невідкладно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 травня 2014 року про звільнення з посади судді у відставку в порядку частини третьої статті 120 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 4 частини першої статті 131 Конституції України та ухвалити рішення про звільнення її з посади судді у відставку.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 31 жовтня 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк до 18 листопада 2016 року на усунення недоліків позовної заяви, шляхом приведення її у відповідність до положень пункту 4 частини першої статті 106, частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України та долучення до позовної заяви документів, передбачених цим Кодексом.

17 листопада 2016 року представником позивача подано до Вищого адміністративного суду України заяву на виконання вимог ухвали від 31 жовтня 2016 року, а саме: заяву на обґрунтування позову та квитанцію від 02 листопада 2016 року № 0.0.644909516.1 про сплату судового збору у розмірі 552, 00 грн.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 21 листопада 2016 року на підставі пункту 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву ОСОБА_1 повернуто з тих підстав, що позивачем пред'явлено п'ять вимог немайнового характеру як про поновлення на роботі, так і інші. При цьому скаржником сплачено судовий збір лише за одну немайнову вимогу.

Представник позивача подав до Верховного Суду України заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 листопада 2016 року, яку обґрунтував тим, що із двох пред'явлених позовних вимог, позивач має сплачувати судовий збір лише за одну, за яку і було сплачено.

Постановою Верховного Суду України від 14 березня 2017 року ухвалу Вищого адміністративного суду України від 21 листопада 2016 року скасовано з посиланням на те, що зі змісту позову ОСОБА_1 вбачається, що вона заявила дві позовних вимоги немайнового характеру, за які має бути сплачено судовий збір. Одна з цих вимог - про визнання незаконною і скасування постанови ВРУ, а інша - про визнання протиправною бездіяльності ВРЮ та зобов'язання цього органу вчинити певні дії. Від сплати судового збору за ще одну заявлену вимогу - про поновлення на посаді, позивач звільнена відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI ( Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (3674-17) ).

Отже, з огляду на правову позицію Верховного Суду України, позивачем заявлено дві позовних вимоги немайнового характеру, за які має бути сплачено судовий збір. Однак судовий збір сплачено лише за одну вимогу.

Таким чином, у строк, визначений ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 жовтня 2016 року, позивачем не усунено недоліки позовної заяви і цей строк пропущено.

За змістом положень статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Отже, пропущений строк може бути продовжений судом тільки за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Стаття 108 Кодексу адміністративного судочинства України регулює питання щодо залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви.

Беручи до уваги норми статей 102, 108 Кодексу адміністративного судочинства України та висновок Верховного Суду України, вбачається наявність підстав для надання можливості позивачу (представнику) заявити клопотання про продовження пропущеного процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви, встановленого ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 жовтня 2016 року.

Керуючись статтями 102, 108, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Надати можливість позивачу ОСОБА_1 (представнику) заявити клопотання про продовження пропущеного процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви, встановленого ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 жовтня 2016 року, до 20 квітня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.