Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
Іменем України
|
30 березня 2016 року м. Київ
|
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Ступак О.В., Демяносова М.В., Дьоміної О.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КМД-Трейдінвест Україна" до приватного нотаріуса Миргородського міського нотаріального округу Ряжко Ольги Вікторівни, треті особи: Приватне підприємство "Торги.УА", арбітражний керуючий Сисун Олександр Ігорович, Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КМД-Трейдінвест Україна" на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 05 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 27 січня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КМД-Трейдінвест Україна" (далі - ТОВ "КМД-Трейдінвест Україна") звернулося до суду з указаним позовом, у якому просило скасувати постанову приватного нотаріуса Миргородського міського нотаріального округу Полтавської області (далі - приватний нотаріус Миргородського МНО Полтавської області) Ряжко О.В. від 20 лютого 2015 року № 44/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Свої вимоги позивач обґрунтовував ч. 5 ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою встановлено, що ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу; у разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами, у зв'язку з чим вважає, що у такому випадку магазин та квартира могли продаватися окремо лише у разі неможливості продажу об'єкта у вигляді цілісного майнового комплексу. Крім того, зазначив, що вказані у постанові положення про відсутність нотаріального посвідчення укладеного на аукціоні договору купівлі-продажу та відомостей про наявність або відсутність обмежень стосовно майна не ґрунтується на нормах законодавства, яке регулює проведення та оформлення результатів аукціонів, зокрема ст. 75 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою передбачено, що підставою для видачі нотаріусом свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні є акт про передання права власності на куплене нерухоме майно разом із протоколом про проведення аукціону. Зазначені протокол і акт оформлені сторонами в установленому законом порядку, оплата покупцем здійснена. Також зазначив, що наданий нотаріусу акт про передання права власності на нерухоме майно містив відомості про всі складові цілісного майнового комплексу. За таких обставин вважає, що нотаріусу були направлені документи відповідно до переліку, зазначеного у ст. 75 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України у повному обсязі, проте нотаріус 20 лютого 2015 року незаконно виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 05 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 27 січня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ТОВ "КМД-Трейдінвест Україна" просить скасувати судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відмовляючи у задоволенні указаного позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі і надавши їм належну оцінку згідно зі ст. ст. 10, 60, 212- 215 ЦПК України, а також врахувавши обставини справи, правильно виходив із недоведеності та необґрунтованості заявлених позовних вимог.
Зокрема, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскаржувана постанова приватного нотаріуса Миргородського МНО Полтавської області Ряжко О.В. від 20 лютого 2015 року № 44/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна під час провадження у справі про банкрутство на квартиру АДРЕСА_1 та магазин, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, винесена відповідачем відповідно до вимог Закону України "Про нотаріат" (3425-12)
, підстави для її скасування відсутні.
Із посиланням на ч. ч. 2, 4 ст. 50 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом", ч. 1 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, затверджене наказом Фонду державного майна України від 29 грудня 2010 року № 1954 (z0109-11)
та зареєстроване у Міністерстві юстиції України 24 січня 2011 року за № 109/18847 (z0109-11)
, суд дійшов обґрунтованого висновку, що житлова квартира та магазин не можуть бути цілісним майновим комплексом, адже житлове приміщення не може використовуватися для господарської діяльності, тому безпідставним є посилання позивача на ч. 5 ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Крім того, суд надав належну оцінку тій обставині, що договір купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні), укладений 05 грудня 2014 року між ФОП ОСОБА_6 в особі ліквідатора СисунО.І. та ТОВ "КМД-Трейдінвест Україна", предметом якого є нерухоме майно у вигляді вищевказаних квартири та магазину, нотаріально не посвідчувався.
На спростування доводів позивача із посиланням на ст. 75 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у тому числі частину 4 цієї статті щодо видачі нотаріусом покупцю свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні в порядку, встановленому законом, суд правильно зазначив, що вони не скасовують імперативного припису ч. 4 ст. 50 цього Закону про обов'язкове нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно зі ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд із дотриманням вимог ст. ст. 303, 304 ЦПК України перевірив доводи апеляційної скарги та спростував їх відповідними висновками, в результаті чого постановив законну й обґрунтовану ухвалу, яка відповідає вимогам ст. 315 ЦПК України.
Наведені в касаційній скарзі доводи, зокрема про помилковість висновків судів щодо застосування до спірних правовідносин ст. 50 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", порушення ст. 8 ЦПК України, висновків судів не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, що згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України на стадії перегляду справи у касаційному порядку не передбачено.
Отже, судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими із додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для їх скасування відсутні, тому відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України вони підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - відхиленню.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КМД-Трейдінвест Україна" відхилити.
Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 05 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 27 січня 2016 року залишити без змін.
ухвала оскарженню не підлягає.
|
Судді:
|
О.В. Ступак
М.В.Дем'яносов
О.О.Дьоміна
|